Державний Герб – символ, який презентує країну як суверенну незалежну державу, він зображується на офіційних документах, печатках, грошових знаках держави. З 19 лютого 1992 року в Україні відзначається День Державного Герба України, в цей день Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий Герб України. Малий Державний Герб України - золотий тризуб на синьому тлі. Великий Державний Герб України досі не затверджено, існує лише проєкт Закону «Про великий Державний Герб України», що був прийнятий у 2021 році.

Тризуб – стародавній символ, який зустрічається на нашій території з давніх часів і шанується як своєрідний магічний знак, оберіг. У вигляді державної символіки він використовувався князями Київської Русі. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів із візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого – тризуб.

У Статті 20. Конституції України зазначено, що Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

24 серпня 2021 Верховною Радою України було прийнято за основу проєкт Закону «Про великий Державний Герб України» № 5712.

Рекомендований бібліографічний список літератури:

Шумило С. Тризуб із хрестом: 100 років боротьби за право на існування. Київ: Вид. дім журн. «Пам'ятки України», 2019. 52 с.

Анотація: «Народна бібліотека. Пам’ятки України» - це періодичний збірник есеїв культурно-історичної тематики різних авторів від Видавничого дому журналу «Пам'ятки України». У статті досліджується історія запровадження під час національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. тризуба як державного герба незалежної України. Розглядаються суперечки навколо цього. Попри опір та намагання українських лівих та більшовиків викинути хрест з тризуба, він все одно продовжував зберігатись у національній символіці, як традиційний символ України. Його використовували на перших українських банкнотах, в українському флоті та війську. Згодом саме цей символ використовували на еміграції послідовники українського національно-консервативного гетьманського руху (прихильники Гетьманату П. Скоропадського), а також представники українських церков у діаспорі (як православні, так і греко-католики). Коли в 1939 р. Сейм Карпатської України прийняв рішення про відокремлення від Чехословаччини та проголосив повну державну самостійність Карпатської України, то її державним гербом так само було визнано саме тризуб з хрестом. З часів національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. в Україні і далі на еміграції тризуб з хрестом увійшов до української геральдичної, історичної та релігійної традицій і став невід’ємною її складовою.

Калинець І. Калиновий герб: вибрані вірші. Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016. 319 с.

Анотація: До збірника поезій Ігоря Калинця - одного з найтонших, найвишуканіших, і разом з тим, найвідважніших і найнезламніших українських поетів другої половини ХХ ст., який уперто виводив філігранні «юси» на холодному снігу радянської дійсності, увійшли вибрані вірші з різних періодів його творчості.

Болотенюк С.В., Харченко П.А. Тризуб - символ світогляду українців. Київ: Фенікс, 2008. 180 с.

Анотація: Пізнавати феномен Природи через природу Людини, а не Людину за Природою - пояснює походження Тризуба з Троїстого образу Людини. Автори показали методологічну роль Тризуба в розгортанні народної культури, його естафетне значення для ідеології життєтворення українців. Як універсальний символ загальнолюдського світогляду Тризуб відіграє і місіонерську роль у створенні нового ладу у світі, багатьом символ Тризуба допоможе пізнати свою суть.

Косовський В., Кравець-Кравченко А., Чередниченко Є. Тризуб: поезії та публіцистика; упоряд. Віталій Шевченко. Київ: Факт, 2008. 328 с.

Анотація: У книзі під символічною назвою зібрано поезії трьох авторів з мальовничого Фастівського краю на Київщині - трьох друзів і однодумців, членів місцевого осередку ОУН, що діяв у місті над річкою Унавою та навколишніх селах на початку 40-х років минулого століття. По-різному склалися долі талановитих юнаків. Найдосвідченіший з них - Андрій Кравець-Кравченко, активний учасник антифашистського підпілля, за досі нез’ясованих обставин загинув у жовтні 1943 р. Володимир Косовський та Євген Чередниченко пройшли через сталінські концтабори, але тортури радянського комуністичного режиму не зламали їх. Після повернення на волю обидва  продовжили писати твори, стали членами Спілки письменників, активно долучилися до національно-демократичного відродження України і дочекалися проголошення вільної Української держави. Ця книжка - присуд жахливому минулому. Ця книжка - про велику любов до України, її народу. У збірнику включено також публіцистичні статті, уривки з листів та щоденникових записів В. Косовського.

Колісник Г. Золотий тризуб. Тернопіль: Підруч. і посіб, 2004. 96 с.

Анотація:У книжці зібрано публіцистику останніх років відомого українського письменника Григорія Колісника. Для широкого кола читачів.

Бєлов О.Ф., Шаповалов Г.І. Український тризуб: історія дослідження та історичний реконструкт: монографія; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. Київ; Запоріжжя: Дике Поле, 2008. 264 с.

Анотація:У монографії досліджується історія вивчення українського тризуба у ХІХ - на початку ХХІ ст. Показано спроби багатьох авторів довести його походження та їх намагання зрозуміти його значення. Доведено походження сучасного Державного герба України від поєднання двох прадавніх язичеських та християнських символів - хреста та якоря, що означають віру та надію на спасіння. Книжку рекомендовано викладачам навчальних закладів, державним службовцям, історикам, археологам, етнологам, культурологам - усім, хто цікавиться історією України.

Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого; худож. оформ. О. Коваля; вступ. слово та ред. Б.З. Якимовича. Київ: Веселка, 1991. 47 с.

Анотація: Ця книга про геральдичний знак князя Київського Володимира Великого розкриває таємницю походження, ідею та значення в Україні як державного герба, національного знаку і релігійного символу. Дослідження слугує поглибленню знань із української історії.

Луців А.Г. Державний герб України (домисли і дійсність). Тернопіль: Джура, 2003. 32 с.

Анотація: Під тиском наукових аргументів розвіялися здогадки про суть тризуба, що існували. У брошурі подано той мінімальний обсяг знань з нарисної геометрії і креслення, який дозволяє непідготовленому читачеві зрозуміти спосіб побудови тризуба. Його прототипом є предмет, зображений на одній із монет Великого князя Київського Володимира. Читач бачить: прототип - це корона. Стилізована корона збоку – це малий Державний герб України. І це історичний факт.

Панченко В.О. Соборний герб України; ред. І.О. Кресіна. Київ: Фотовідеосервіс, 1993. 41 с.

Анотація: У книжці подано чіткі описи та аналіз старовинних гербів історичних земель та регіонів України, а також національного символу нашого народу - тризуба. Розрахована на широке коло читачів.

 Наш герб: українські символи від княжих часів до сьогодення / Укр. Культур. фонд; текст Андрій Гречило; упоряд. і заг. ред. Богдан Завітій; пер. на англ. Василина Шевадуцька. Київ: Родовід, 2018. 399 с.

Анотація:У цьому 400-сторінковому альбомі - понад 700 ілюстрацій із більш ніж 50 музеїв, архівів і бібліотек України та світу. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», - писав Михайло Грушевський 100 років тому, коли тризуб було затверджено гербом УНР. Хоч йому ближчою була ідея цілком нового символу «творчої мирної праці в новій Україні» - золотий плуг на блакитному полі. Під час тогочасної дискусії щодо того, який із наших історичних символів гідний стати головним знаком новітньої української державності, «претендентами» передусім були три: галицький золотий лев, що спинається на скелю; київський архистратиг Михаїл, який на зламі XIX–XX ст. став сприйматись, як герб Наддніпрянської України; козак із мушкетом із часів Гетьманщини, який уже у XVIII ст. трактували як «національний герб». Про кожного з них в альбомі – по декілька десятків сторінок. Власницький знак із монет часів князя Володимира Великого, відомий доти лише вузькому колу фахівців, сприймався попервах радше як несміливий компромісний варіант. Але він став пострілом «у яблучко». Було кілька факторів, що переважили тоді на його користь справу нашого національно-державного герба. У цій книжці про це йдеться. Давно забутий тризуб умить прижився як національно-державний герб України. Інші символи відступили на другий план. Тризуб - знак графічно красивий, лаконічний, самобутній, а головне стародавній, фактично легітимізував історичний зв’язок модерної України із Київською Руссю. Упродовж усього XX ст. наш герб надихав мистців на створення його художніх інтерпретацій. Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Юліян Буцманюк, Олекса Новаківський, Павло Ковжун, Петро Холодний, Роберт Лісовський, Микола Битинський, Ніл Хасевич, Михайло Михалевич, Микола Бутович, Мирон Левицький, Михайло Дмитренко, Святослав Гординський та ін. - їхнім роботам у цьому альбомі присвячено багато сторінок.

Автор: Наукова бібліотека ХДАЕУ