ОБЕРІТЬ ПОТРІБНУ МОВУ

Ukrainian English French German Turkish

Синергія на полях: головні підсумки роботи секції «Аграрний сектор економіки України – виклики та перспективи розвитку» III Міжнародної науково-практичної конференції «СИНЕРГІЯ НАУКИ І БІЗНЕСУ 2026»

З 24 по 26 квітня 2026 року відбулася знакова подія для наукової та ділової спільноти - III Міжнародна науково-практична конференція «СИНЕРГІЯ НАУКИ І БІЗНЕСУ 2026». Об’єднавши понад десять провідних університетів, військові адміністрації, бізнес-асоціації та міжнародних партнерів з Польщі та Литви, конференція стала потужним майданчиком для діалогу влади, науки і бізнесу.

Організаторами виступили: Херсонська обласна військова адміністрація, Херсонський національний технічний університет, Херсонський державний аграрно-економічний університет, Херсонська державна морська академія, Київський національний університет технологій та дизайну, Хмельницька обласна військова адміністрація, Хмельницький національний університет, НУ «Запорізька політехніка», Університет Марії Складовської-Кюрі (Польща), Вільнюський технічний університет імені Гедимінаса (Литва), Ягелонський університет (Польща), Херсонська торгово-промислова палата, Харківський IT-Cluster, ГО «Прогресильні». Конференція стала дискусійною площадкою для науково-освітньої спільноти, бізнесу, громадськості та влади; надала можливість висловитися щодо актуальних викликів, що стоять перед Україною і можливих шляхів їх подолання з урахуванням найкращих світових практик.

  1. Лідерство та розвиток людського капіталу
  2. Культура, дизайн і мистецтво в глобальному світі
  3. Місто як екосистема: дизайн, архітектура та трансформація простору
  4. Глобальні імперативи розвитку публічного управління
  5. Соціально-економічні та управлінські аспекти сталого розвитку
  6. Інформаційні технології: виклики та цифрові рішення
  7. Сучасні індустріальні технології: машинобудування, енергетика, інфраструктура та транспорт
  8. Аграрний сектор економіки України – виклики та перспективи розвитку
  9. Інноваційні технології легкої, харчової та хімічної промисловості та торгівля: від продукту до ринку
  10. Трансформація освіти в епоху змін
  11. Технологічна трансформація бізнес-екосистем: інженерні рішення, цифровізація та сталий розвиток

 

Однією з найбільш резонансних стала секція №8: «Аграрний сектор економіки України – виклики та перспективи розвитку». Модерував дискусію Сергій Олегович Лавренко, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, проректор з наукової роботи та міжнародної діяльності Херсонського державного аграрно-економічного університету. Ключовий меседж секції: попри війну, мінне забруднення, порушення логістики та зміни клімату, аграрний сектор залишається драйвером економічного відновлення України. Втім, робота на перспективу вимагає негайного впровадження наукових розробок, переходу на адаптивне землеробство та тісної синергії між університетською наукою та агробізнесом.

Спікерами на секції виступили:

Нісар Ахмат, Голова Благодійного Фонду “Support Kherson” (Аграрний сектор України як драйвер економічного відновлення держави). Доповідач наголосив, що Херсонщина, яка традиційно є житницею України, потребує не лише гуманітарного розмінування, а й комплексної підтримки малих та середніх агровиробників. Нісар Ахмат представив конкретні кейси підтримки фермерів на деокупованих територіях, а також закликав міжнародних партнерів інвестувати у відновлення сільськогосподарських територій.

Аверчев Олександр Володимирович, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри землеробства, Херсонського державного аграрно-економічного університету та Нікітенко Марія Петрівна, в.о. доцента кафедри землеробства, Херсонський державний аграрно-економічний університет (Синергія науки та агробізнесу у впровадженні адаптивних систем землеробства:економічна ефективність та перспективи в умовах глобальних змін клімату). Вчені довели, що традиційні підходи до обробітку ґрунту в умовах посух на півдні України втрачають ефективність. Натомість запропонована адаптивна система (диференційоване внесення добрив, підбір посухостійких сортів, мінімальний обробіток) дозволяє: знизити собівартість продукції на 15-20%; зберегти вологу в ґрунті; підвищити рентабельність навіть у критичні роки тощо. Спікери наголосили, що бізнес вже готовий впроваджувати ці технології, але потребує наукового супроводу «під ключ».

Жуйков Олександр Геннадійович, доктор сільськогосподарських наук, професор, Херсонського державного аграрно-економічного університету (Сучасні сценарії та алгоритми отримання конкурентоспроможної органічної продукції рослинництва). Чи можна отримувати органічну продукцію, яка не поступається за ціною і якістю звичайній, але має кращий експортний потенціал? Так, якщо діяти за науково обґрунтованими сценаріями - це довів у своїй доповіді Олександр Жуйков. Професор Жуйков презентував покрокову модель переходу господарства на органічне виробництво - від вибору місця до проходження сертифікації. Він зазначив, що попит на органіку в ЄС зростає, а українські виробники можуть зайняти цю нішу вже сьогодні, якщо будуть використовувати сучасні наукові розробки.

Мринський Іван Миколайович, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, Херсонський державний аграрно-економічний університет (Альтернативні плодові культури для півдня України). Війна завдала колосальних збитків промисловому садівництву Херсонщини. Проте, на думку Івана Мринського, ця криза відкриває можливості для перезавантаження галузі. У доповіді він представив перспективні види плодових культур: хурму, зізіфус (унабі), фісташку, мигдаль, кизил - стійкі до посухи. Ці культури потребують менше засобів захисту, мають високу маржинальність і можуть стати «фішкою» південного регіону, формуючи бренд локальної продукції.

Лавренко Сергій Олегович, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, проректор з наукової роботи та міжнародної діяльності Херсонського державного аграрно-економічного університету (RestoringSoilFertilityonWar-DegradedLands: IntegratingTraditionalFarmerKnowledgewithScientificMethods (TheCaseofSouthernUkraine)). У доповіді Сергій Лавренко запропонував інтегративний підхід до рекультивації земель, постраждалих від бойових дій: поєднання академічних методів ґрунтознавства з емпіричним досвідом місцевих фермерів, які знають «поведінку» своєї землі. Спікер наголосив, що відновлення ґрунтів - це не рік і не два, а системна робота, яка потребує старту вже зараз.

Liudmyla Mazur, Senior Trainer, Mentor SIPC «KARE» (PAROSTOK» - Innovative Seed Treatment). Представниця SIPC «KARE» презентувала результати застосування технології «PAROSTOK» - комплексної обробки насіння, яка поєднує біологічні протектори, стимулятори росту та мікроелементи.