25 лютого 2026 року у межах діяльності наукового гуртка «Ecolife» кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка Херсонського державного аграрно-економічного університету відбулася гостьова лекція стейкхолдера для здобувачів спеціальностей Е2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища» на тему «Технології захисту рослин: класифікація, механізми дії та сучасні тенденції».

Запрошеним лектором виступила доктор філософії (PhD), головний фахівець Державної установи «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» Олена Коковіхіна. Залучення практикуючого фахівця державної установи забезпечило безпосередній зв’язок освітнього процесу з реальними виробничими та регуляторними вимогами галузі, що відповідає принципам практикоорієнтованості та врахування інтересів роботодавців у межах реалізації освітніх програм.

Під час лекції було розглянуто сучасні технології захисту сільськогосподарських культур – хімічні, біологічні, агротехнічні, селекційні (генетичні), цифрові та інтегровані. Особливу увагу приділено аналізу механізмів їх дії, екологічних ризиків, економічної доцільності та обмежень застосування. Лекторка наголосила, що сучасне рослинництво функціонує в умовах зростаючого тиску шкідників, хвороб і бур’янів, тому потребує комплексного підходу до прийняття рішень.

Центральною темою обговорення стала концепція інтегрованого захисту рослин (IPM), яка поєднує профілактику, моніторинг і раціональне застосування різних інструментів впливу. Було підкреслено, що IPM передбачає прийняття управлінських рішень на основі регулярного польового моніторингу, визначення економічного та екологічного порогів шкодочинності, системного управління резистентністю та дотримання регуляторних вимог. Такий підхід активно підтримується міжнародними організаціями та імплементується в політику Європейського Союзу щодо сталого використання пестицидів.

У ході лекції здобувачі отримали практичні знання щодо алгоритмів прийняття рішень у системі захисту рослин, ролі біологічних методів, значення стійких сортів, цифрових технологій моніторингу та необхідності інвестування у точність внесення препаратів замість збільшення їх обсягів. Було акцентовано, що жодна технологія не є самодостатньою: хімічні засоби забезпечують швидкий контроль, але супроводжуються ризиком резистентності; біологічні й агротехнічні методи формують довгострокову стійкість, проте потребують чіткого дотримання технологічної дисципліни; селекційні підходи знижують базову вразливість культур, однак залишаються частиною еволюційної взаємодії з патогенами; цифровізація підвищує точність управління, але потребує інфраструктури та компетентностей.

Проведення гостьової лекції сприяло досягненню програмних результатів навчання освітніх програм Е2 (101) та G2 (183), зокрема щодо здатності оцінювати екологічні наслідки застосування технологій, здійснювати моніторинг стану агроекосистем, обґрунтовувати природоохоронні заходи та приймати управлінські рішення з урахуванням екологічних і економічних чинників. Захід також підсилює міждисциплінарний зв’язок екології, агровиробництва та технологій захисту довкілля.

Таким чином, інтеграція досвіду стейкхолдерів у навчальний процес є важливою складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти, забезпечує актуалізацію змісту освітніх компонентів і формує у здобувачів компетентності, необхідні для професійної діяльності в умовах сучасних екологічних викликів та переходу до сталого природокористування.

Автор: Вікторія АЛМАШОВА, к.с.-г.н., доцентка кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка