Сонце сідає, навкруг сутеніє,                    Як пояснити цьому янголятку,
Все як було і до нині                                  Що ані крихти в хатині,
Тільки немає вже радості й щастя,      Що вона може тепер йому дати,         
В бідній селянській родині.                     Горщик пустий в павутині?
Там тільки смуток голодної ночі,         Мусять голодною смертю вмирати,
В латаній ходить свитині                    Люди ні в чому не винні.
І материнські заплакані очі,                 Хто відповість за тяжкі оці втрати?
Дивляться в очі дитині.                        Голодомор на Вкраїні!