Допомога за сумісництвом надається тільки у разі, коли на момент настання страхового випадку застрахована особа там працює.

Розрахунок допомоги, відповідно до п. 30 діючого Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, проводиться роботодавцями окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом.

Враховуючи це, розрахунковий період визначається за кожним місцем роботи також окремо. При цьому зазначена норма Порядку не містить уточнень в частині внутрішнього або зовнішнього сумісництва.

Нарахування допомоги за сумісництвом здійснюється на підставі таких документів:

- копії листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи,

- довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи (якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом додаються довідки за всіма місцями роботи).

Щомісячна сумарна заробітна плата у розрахунковому періоді за основним місцем роботи та за сумісництвом не повинна перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески.

До речі, у 2016 році максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає: з 1 січня - 34450 грн., з 1 травня – 36250 грн., з 1 грудня – 38750 грн.