Ресурс, стрес і нейропластичність: у ХДАЕУ пройшов практикум до Всесвітнього дня психічного здоров'я
10 жовтня світ традиційно відзначає Всесвітній день психічного здоров’я. Із цієї нагоди в ХДАЕУ відбувся тематичний мініпрактикум-дискусія, до якого активно долучилися здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності С4 Психологія. Разом зі спікерами студенти обговорювали сучасні підходи до збереження особистого ресурсу в надскладних умовах сьогодення.

Цьогоріч у центрі уваги тема «Почуті життєві досвіди: реальні голоси, реальні зміни». Її головний меседж – відійти від застарілих підходів і спиратися на унікальний досвід тих, хто долає кризу. Для українського суспільства наша спільна стійкість під час війни вже давно стала безцінним практичним матеріалом.


Під час зустрічі студенти-бакалаври детально розібрали наукове підґрунтя стійкості. Говорили про те, що нашого емоційного досвіду не існує окремо від тіла. Тривалий стрес дійсно впливає на архітектуру мозку: він підвищує активність центру страху та ніби «вимикає» логіку. Проте, завдяки нейропластичності, мозок здатний до відбудови та створення нових зв'язків. Окремо торкнулися епігенетики, яка доводить, що гени – це не вирок. Саме наш спосіб життя та оточення визначають, що активується в організмі: маркери виснаження чи відновлення.

Теорію одразу закріпили практикою. Оскільки тіло першим бере на себе удар від стресу, учасники заходу опановували техніку швидкої біо-регуляції. Здобувачі вищої освіти вчилися заспокоювати психіку через активацію парасимпатичної системи (блукаючого нерва). Для цього застосовували просту дихальну вправу: повільний вдих носом на 4 секунди, коротка затримка дихання на 2 секунди та плавний видих через рот протягом 6 секунд.

Завершився мініпрактикум відкритою дискусією про ресурс та вигорання. Студенти міркували над тим, чому, маючи такий потужний біологічний потенціал до відновлення, сучасні люди все одно так часто «згорають» від інформаційного та емоційного навантаження. Також обговорили готовність суспільства дійсно чути людей із досвідом травми, не знецінюючи їхні переживання.

Отже, здоров’я неможливе без психічного здоров'я. А якісна підтримка починається саме там, де зникає знецінення і виникає щирий людський контакт, підкріплений розумінням нашої біології.




Автори: Олександра СИДОРЕНКО, Інна ВАРНАВСЬКА







