7 жовтня 2026 року у межах діяльності наукового гуртка «EcoLife» здобувачі вищої освіти спеціальностей Е2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища» кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка Херсонського державного аграрно-економічного університету долучилися до міжнародної гостьової лекції «From Geophysical Measurements to Subsurface Understanding: Integrating Physics, Geology and AI for Subsurface Modelling and Characterisation» («Від геофізичних вимірювань до розуміння будови надр: інтеграція фізики, геології та штучного інтелекту для моделювання й характеристики геологічного середовища»).

Запрошеним лектором став Dr. Moataz Mohamed Gomaa Abdelrahman — геофізик, дослідник Університету Айн-Шамс (Ain Shams University, Єгипет), який проходить академічне стажування в Університеті Мішкольца (University of Miskolc, Угорщина).

Наукова діяльність дослідника охоплює геофізику, гідрогеологію, геологічне моделювання, інтерпретацію геопросторових даних та застосування технологій штучного інтелекту. Особливу увагу у своїх дослідженнях він приділяє інтеграції результатів польових геофізичних вимірювань із математичними моделями для вивчення складної просторової будови надр.

Під час лекції учасники ознайомилися із сучасними підходами до дослідження геологічного середовища, що ґрунтуються на поєднанні фізичних закономірностей, геологічної інформації, геофізичних вимірювань, математичного моделювання та алгоритмів штучного інтелекту.

Центральним питанням лекції стало: як перетворити непрямі геофізичні вимірювання на достовірну інформацію про внутрішню будову Землі?

Лектор детально пояснив принципову відмінність між прямим і оберненим геофізичним моделюванням. Зокрема, було розглянуто, як на основі відомих характеристик геологічного середовища прогнозують результати вимірювань та яким чином за фактичними геофізичними даними відновлюють властивості й просторову структуру підземних шарів.

Окрему увагу приділено проблемам неоднозначності інтерпретації результатів, впливу похибок вимірювань, обмеженості вихідної інформації та необхідності врахування геологічних закономірностей під час побудови моделей. Продемонстровано можливості використання AI-assisted inversion — оберненого моделювання із застосуванням штучного інтелекту, що дозволяє вдосконалювати обробку геофізичних даних, розпізнавати приховані закономірності та підвищувати обґрунтованість інтерпретації геологічних структур.

Важливою складовою лекції стала демонстрація практичних результатів наукових досліджень. На прикладі аналізу геофізичних даних свердловини Baktalórátháza-1 (Угорщина) було представлено можливості застосування алгоритмів кластеризації, зокрема методів K-means та нечіткого групування, для виділення геологічних шарів і характеристики літологічної неоднорідності надр.

Здобувачі також дізналися про перспективи використання сучасних геофізичних технологій для пошуку та оцінювання запасів підземних вод, дослідження геотермальних ресурсів, розвідки родовищ нафти й газу, а також комплексного вивчення природних геологічних систем. Особливу зацікавленість для майбутніх екологів і фахівців із технологій захисту навколишнього середовища становили можливості застосування розглянутих методів у дослідженнях підземних вод, оцінюванні гідрогеологічних умов, виявленні неоднорідностей геологічного середовища та вдосконаленні систем екологічного моніторингу. Поєднання геофізичних методів, геоінформаційних технологій і штучного інтелекту відкриває нові перспективи для оцінювання стану природних ресурсів, прогнозування змін геологічного середовища та наукового обґрунтування природоохоронних рішень. Такі підходи набувають особливого значення в контексті повоєнного відновлення України, раціонального використання підземних вод і забезпечення екологічної безпеки територій.

Важливою частиною зустрічі стало безпосереднє спілкування з іноземним науковцем. Учасники мали можливість поставити запитання, обговорити перспективи застосування цифрових технологій у природничих дослідженнях, а також ознайомитися з міжнародним досвідом наукової діяльності та академічної мобільності.

Участь здобувачів ХДАЕУ в таких міжнародних освітньо-наукових заходах сприяє розвитку дослідницьких компетентностей, формуванню міждисциплінарного мислення, поглибленню професійних знань та інтеграції сучасних світових наукових підходів в освітній процес. Особливо важливим є ознайомлення майбутніх фахівців із практичними можливостями штучного інтелекту як інструменту аналізу складних природних систем.

Кафедра екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка висловлює щиру вдячність кафедрі гідрогеології та інженерної геології Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за організацію змістовної міжнародної зустрічі, запрошення до участі та можливість долучення здобувачів ХДАЕУ до сучасного міжнародного наукового дискурсу. Окрема подяка Dr. Moataz Mohamed Gomaa Abdelrahman за цікаву, науково насичену лекцію, представлення результатів власних досліджень і популяризацію інноваційних підходів до вивчення надр. Такі зустрічі розширюють горизонти академічної співпраці, посилюють міжнародну складову освітнього процесу та мотивують молодь до наукового пошуку, опанування новітніх технологій і професійного розвитку.

Автор: Вікторія АЛМАШОВА, керівник наукового гуртка «EcoLife», доцент кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка

(08.10.2026р.)