Академічна доброчесність – від правил до твоєї репутації: на кафедрі екології та сталого розвитку відзначили Міжнародний день дій за академічну доброчесність – 2026
21 вересня 2026 року на кафедрі екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка Херсонського державного аграрно-економічного університету відбувся тематичний захід «Академічна доброчесність: від правил до твоєї репутації» для здобувачів вищої освіти спеціальностей Е2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища».

Чи замислювалися ви, що спільного між студентом, який видає чужу роботу за власну, і спортсменом, який використовує допінг?
В обох випадках йдеться про спробу обійти правила системи, створеної для об’єктивного оцінювання реальних досягнень. І в обох випадках наслідком стає втрата довіри – до людини, її результатів, професійного середовища та інституції, яку вона представляє.
Саме з цієї паралелі розпочалася зустріч, присвячена Міжнародному дню дій за академічну доброчесність – 2026, ініційованому International Center for Academic Integrity (ICAI). Для здобувачів освіти розмова про доброчесність стала не черговим нагадуванням про правила, а можливістю поглянути на неї значно ширше – як на основу особистої та майбутньої професійної репутації.

Під час зустрічі обговорили положення Закону України «Про академічну доброчесність» № 10392, ухваленого 18 грудня 2025 року, підписаного Президентом України 29 січня 2026 року та введеного в дію 1 лютого 2026 року. Особливу увагу звернули на те, що академічна доброчесність – це не лише перелік заборон і формальних вимог, а насамперед система цінностей, принципів і правил, на яких ґрунтуються освіта та наука.
Її фундамент становлять чесність, довіра, повага до авторства та гідності, справедливість, відповідальність, стійкість і рішучість. Саме ці принципи формують академічну культуру та середовище, у якому результат навчання чи дослідження має справжню цінність.
Не оминули й складних практичних питань. Де проходить межа між коректним використанням джерел і плагіатом? Чому самоплагіат не можна виправдати тим, що автор повторно використовує «власний текст»? Як фабрикація та фальсифікація даних підривають достовірність наукових результатів? Чому неправомірне присвоєння авторства, академічний обман і саботаж є серйозними порушеннями академічної етики?
Окрему увагу приділили недоброчесному оцінюванню, адже принципи академічної доброчесності однаково стосуються всіх учасників освітнього процесу – як здобувачів освіти, так і викладачів та науковців.
Штучний інтелект: інструмент, але не заміна авторства. Однією з найбільш актуальних тем зустрічі стало використання штучного інтелекту в освіті та науковій діяльності. Сучасні цифрові інструменти можуть допомагати шукати ідеї, структурувати матеріал, удосконалювати текст або аналізувати інформацію. Водночас їх використання має бути прозорим, відповідальним і відповідати встановленим правилам.

Якщо інструменти на основі штучного інтелекту використовувалися під час підготовки роботи, це не повинно приховуватися. Ключовими залишаються авторська відповідальність за зміст, перевірка отриманої інформації та чітке розмежування між власним інтелектуальним внеском і результатами, створеними за допомогою цифрових технологій. Адже текст, автоматично згенерований системою та без належного зазначення виданий за повністю власний результат, суперечить принципам академічної доброчесності.

Під час заходу учасники також обговорили відповідальність за порушення академічної доброчесності та можливі наслідки таких дій. Наголошувалося, що відповідальність поширюється на всіх учасників академічного середовища, а систематичне або свідоме порушення встановлених принципів може мати серйозні освітні, професійні та репутаційні наслідки.

Головний висновок зустрічі простий, але важливий: академічна доброчесність – це не система обмежень, а основа свободи й довіри. Свободи пишатися власними результатами, чесно визнавати внесок інших, формувати професійну репутацію та створювати знання, яким можна довіряти.
Адже зрештою академічна доброчесність – це не лише про те, «чого не можна робити». Передусім вона про вибір – яким студентом, дослідником, фахівцем і людиною ти хочеш бути.
Автор: Вікторія МЕЛЬНИК, доцент кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка







