18 вересня 2026 року науковці Херсонського державного аграрно-економічного університету взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми землеробської галузі та шляхи їх вирішення», яка відбулася на базі Миколаївського національного аграрного університету у змішаному форматі.

Міжнародний формат заходу об’єднав науковців і фахівців закладів вищої освіти та наукових установ України й зарубіжжя. Серед представлених у програмі партнерських установ – Міжнародна академія прикладних наук у Ломжі (Республіка Польща), Чеський університет природничих наук у Празі (Чеська Республіка), Університет прикладних наук Оснабрюк (Німеччина), а також українські університети та установи Національної академії аграрних наук України.

У пленарній частині конференції Херсонський державний аграрно-економічний університет представили Віталій Пічура, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка, та Лариса Потравка, доктор економічних наук, професор. Науковці виступили з доповіддю «Осушення Каховського водосховища та втрата зрошення: наслідки для агровиробництва Херсонської області». Доповідь представників ХДАЕУ відкривала блок пленарних наукових виступів конференції.

У центрі уваги доповіді були результати комплексних досліджень трансформації агроландшафтів Півдня України в умовах кліматичних змін, руйнування Каховської ГЕС, осушення водосховища та фактичної втрати масштабного іригаційного регулювання.

Науковці наголосили, що Південь України традиційно належить до зони ризикованого землеробства: річна кількість опадів тут становить лише 300–500 мм, тоді як потенційне випаровування приблизно вдвічі перевищує їх надходження. За таких природно-кліматичних умов протягом десятиліть одним із ключових чинників стабільності агровиробництва залишалося зрошення, основним джерелом водозабезпечення якого було Каховське водосховище.

До 2023 року іригаційна система забезпечувала фактичне зрошення 250–315 тис. га земель Херсонської області, а надходження поливної води дозволяло компенсувати до 200 мм дефіциту природного вологозабезпечення, а в посушливі роки — до 300 мм. За наведеними у доповіді результатами, зрошення сприяло підвищенню біокліматичної стійкості території у 1,7 раза та врожайності сільськогосподарських культур у 2,0–2,5 раза.

Особливу увагу під час виступу було приділено результатам дистанційного зондування Землі та просторового аналізу. На основі багаторічних супутникових даних продемонстровано зміни температурного режиму, атмосферного зволоження, стану ґрунтової вологи та рослинного покриву. Представлені матеріали засвідчують, що осушення Каховського водосховища та втрата іригаційного регулювання посилили процеси аридизації на територіях колишнього зрошення.

Серед основних взаємопов’язаних наслідків науковці виокремили виснаження ґрунтової вологи, втрату гідрологічного буфера та біокліматичної стійкості, термічну ампліфікацію поверхні, порушення агроекологічної стабільності, деградацію рослинного покриву й ґрунтів, зниження врожайності, загострення проблем водозабезпечення та трансформацію природних екосистем.

За результатами представленого моніторингу зафіксовано істотне скорочення площ активної вегетації та більш ніж дворазове падіння хлорофільної активності рослин. Оцінене зниження врожайності становило 30–45 % у 2024 році та 70–90 % у 2025 році.

небезпечних процесів визначено дефляцію, вторинне засолення, дегуміфікацію та зниження родючості ґрунтів. Представлені матеріали демонструють масштаби та просторові прояви цих процесів на агроландшафтах південного регіону.

Водночас доповідь була спрямована на оцінювання наслідків та пошук науково обґрунтованих шляхів відновлення регіону. Наголошено, що подальші рішення мають комплексно враховувати потреби водопостачання, зрошення, енергетики, екологічного відновлення та адаптації до кліматичних змін.

Участь науковців ХДАЕУ в міжнародній конференції стала ще однією можливістю представити професійній спільноті результати досліджень сучасного стану агроекосистем Херсонщини та Нижнього Дніпра, привернути увагу до довгострокових екологічних і агровиробничих наслідків втрати Каховського водосховища та обговорити наукові підходи до відновлення водозабезпечення, земельних ресурсів і стійкості агроландшафтів Півдня України.

Автори: Віталій ПІЧУРА і Лариса ПОТРАВКА, кафедра екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка