У світі дорослих часто кажуть: «Бізнес - це складно, це нудно, це треба рахувати кожну копійку». Але спробуйте пояснити це дітям, які щойно придумали, як продати німих папуг, і зробили ребрендинг звичайнісінької цегли. Так 23 лютого 2026 року у Зеленівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 38 Херсонської міської ради відбувся урок від викладачів кафедри підприємництва, обліку та фінансів Світлани Скрипник, Інеси Шепель і Світлани Коваль, який перевернув уявлення про підприємництво. Тут не сиділи над зошитами - тут створювали, сміялися і навіть трохи мріяли.

Як, наприклад, розпочати бізнес із бутерброда? Усе почалося з простого запитання: «Чим відрізняється бутерброд, який ви з'їли самі, від бутерброда, який ви продали?». Виявилося, що різниця - у цілій філософії. Бо коли ти продаєш - це вже не просто їжа, а продукт. А коли наймаєш братика чи сестричку, щоб продавали за тебе, - це вже масштабування.

Так, жартома й легко, учні поринули у світ економічних термінів. І одразу закріпили їх на практиці: розгадували ребуси, у яких ховалися ключові поняття - «маркетинг», «прибуток», «стартап». Слова, які ще годину тому здавалися нудними, раптом стали зрозумілими й навіть цікавими.

Аби переконатися, що теорія засвоєна, влаштували Битву розумів: про гроші та не тільки. Питання були не з підручника, а з життя. Скільки насправді коштує склянка лимонаду, чому прозора піца провалилася на ринку і яка головна помилка виробників шампуню для котів.

До речі, про котів. Історія про те, як компанія випустила дорогий шампунь, не спитавши думки самого кота (а коти, як відомо, воду не люблять), викликала найбільше сміху. Але й найкраще запам’яталася, бо бізнес має орієнтуватися на клієнта, навіть якщо цей клієнт - пухнастий і норовливий.

Кульмінацією стала Рятувальна операція «Папуга». Перед учнями постала проблема: у магазині Петровича - німі папуги. Їх ніхто не купує, бо папуги мають говорити, а ці - мовчать. Як бути? І тут почалася магія креативу. Ідеї сипалися одна за одною. Петрович був би врятований, якби чув цю дискусію.

Але найскладніше випробування чекало попереду. Школярам дали завдання - продати цеглу. І не просто продати, а придумати для неї нове призначення, адже казати, що це будівельний матеріал, було заборонено. І тут фантазія розгорнулася на повну. Цегла більше не була просто цеглою. Вона стала ідеєю. А ідея, як відомо, коштує найбільше.

Наприкінці уроку запитали: «Чи може школяр розпочати бізнес?». І почули головне: «Так!». Бо для цього не потрібен офіс чи дорогий костюм. Потрібні - ідея, трохи сміливості й бажання діяти.

Цей урок зайвий раз довів: бізнес - це не нудні цифри й нескінченні звіти. Це творчість, це вміння бачити незвичайне у звичайному, це командна робота і трохи - щасливий випадок. А головне - це драйв. І його в нас було достатньо.

Висловлюємо щиру вдячність директорці школи Дехкановій Марії Богданівні, Данилюк Олені Болеславівні за підтримку й сприяння у проведенні заходу. Завдяки спільним зусиллям онлайн-урок відбувся у дружній атмосфері та залишив по собі позитивні враження.

Автори:  професор Світлана Скрипник, доцент Світлана КОВАЛЬ