У Херсонському державному аграрно-економічному університеті триває активна робота з підсилення міжнародної наукової співпраці як стратегічного напряму розвитку освітніх програм E2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища». Одним із ключових інструментів такої взаємодії є підготовка та подання спільних міжнародних науково-проєктних заявок, що відкриває нові можливості для інтеграції університету у глобальний науково-освітній простір.

Наразі триває підготовка міжнародного проєкту «Під тиском: Забезпечення водних ресурсів у глобальній безпеці» до програми НАТО «Наука заради миру та безпеки». Над формуванням проєктної заявки працюють професори Віталій Пічура і Лариса Потравка – викладачі кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка ХДАЕУ, об’єднуючи науковий потенціал, дослідницький досвід і практичні напрацювання у сфері екологічної безпеки, управління природними ресурсами та відновлення довкілля в умовах сучасних викликів.

До міжнародної робочої групи увійшли провідні науковці та експерти Центру стратегічних і міжнародних досліджень (США), Австралійського національного університету (Австралія), Тихоокеанського інституту (США), Інституту екологічного відновлення та розвитку України, Херсонського державного аграрно-економічного університету, Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського.

Проєктна ініціатива спрямована на дослідження взаємозв’язку водних ресурсів, кліматичних змін і безпекових ризиків, зокрема в умовах воєнних конфліктів і гібридних загроз. Особливу увагу приділено питанням стійкості водної інфраструктури, оцінюванню ризиків водних конфліктів, а також розробці інструментів раннього попередження й аналітичної підтримки управлінських рішень.

Участь у підготовці подібних міжнародних ініціатив формує потужну наукову синергію, що поєднує експертний потенціал університетів, аналітичних центрів і дослідницьких установ різних країн. Така взаємодія дозволяє впроваджувати передовий міжнародний досвід у навчальний процес, модернізувати зміст освітніх компонентів і посилювати прикладну складову підготовки здобувачів освіти.

Для освітніх програм E2 (101) та G2 (183) це має особливе значення, адже інтеграція результатів міжнародних досліджень забезпечує:

• оновлення навчальних дисциплін відповідно до європейських і світових стандартів;
• залучення здобувачів до виконання грантових досліджень;
• розвиток навичок роботи з міжнародними базами даних, ГІС-технологіями та дистанційного зондування Землі;
• розширення можливостей академічної мобільності та програм подвійних дипломів;
• формування компетентностей у сфері ESG, кліматичної політики та екологічної дипломатії.

Окремим напрямом є впровадження у підготовку фахівців досвіду аналізу вразливості критичної інфраструктури, оцінювання впливу воєнних дій на водні системи та розробки стратегій їх відновлення, що є надзвичайно актуальним для України в умовах повоєнного відновлення.

Посилення міжнародної проєктної діяльності підвищує наукову репутацію університету, сприяє залученню грантового фінансування, розширює партнерську мережу та створює нові можливості для професійного зростання викладачів і здобувачів освіти. Міжнародна співпраця у сфері підготовки наукових проєктів виступає важливим чинником підвищення якості освітніх програм E2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища», забезпечуючи підготовку висококонкурентних фахівців, здатних працювати у глобальному науковому середовищі та ефективно відповідати на сучасні екологічні й безпекові виклики.

Автори: Віталій ПІЧУРА і Лариса ПОТРАВКА, кафедра екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка

(10.02.2026р.)