29 листопада 2024 р. відбулось розширене засідання наукових гуртків: «Захист і карантин рослин», «Аграрний інноватор», «Землероб»  Херсонського державного аграрно-економічного університету, «Фітосанітарний експерт», «Овочівник», «Захисник рослин», «Геодезія та землеустрій» Одеського державного аграрного університету, «ГеСеЗаР»  Львівського національного університету природокористування, в якому взяли участь науково-педагогічні працівники та здобувачі вищої освіти.

У рамках засідання наукового гуртка «Захист і карантин рослин» відбулась гостьова лекція з теми: «Моніторинг стану посівів за допомогою супутникових систем дистанційного зондування», яку провів Євгеній КОНДРАТЬЄВ, провідний фахівець технологічного супроводу продукту відділу цифрових рішень компанії Bayer, здобувач ступеня доктора філософії спеціальності 201 Агрономія Херсонського державного аграрно-економічного університету.

Розвиток технологічного прогресу сучасності нарешті здійснив споконвічне бажання українця землероба поглянути на свої поля з висоти пташиного польоту, яке було втілене у перших строках пісні відомого вітчизняного поета Михайла ПЕТРЕНКА «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю. Чому я не сокіл, чому не літаю. Чому мені, Боже, Ти крилець не дав?…» і яка символічно однією з перших була виконана у космосі першим космонавтом українцем Павлом ПОПОВИЧЕМ. На сьогодні аграрії України мають у своєму арсеналі потужний інструментарій для спостереження та моніторингу за посівами як безпосередньо у полі, так і з використанням різноманітних літальних апаратів (БПЛА, літаки, супутники).

Для поглиблення знань академічної спільноти у цьому напрямі спікер заходу розповів про сучасні можливості використання цифрових супутникових технологій для моніторингу фізіологічного стану посівів сільськогосподарських культур, доступні ресурси та сервіси супутникового спостереження за ростом і розвитком рослин, методи аналізу відповідності фактично виконаних агротехнічних операцій вимогам для забезпечення отримання максимальної продуктивності сортів та гібридів, що вирощуються у господарстві.

Зацікавленість аудиторії викликали питання щодо напрямів застосування засобів супутникового моніторингу як інструменту спостереження за динамічним станом популяцій культурних рослин агроценозів, змінами їх фізіологічного стану залежно від рівнів взаємодії із біотичними, абіотичними й антропогенними чинниками (добрива, шкідливі організми, засоби захисту рослин тощо) та встановлення результатів такої взаємодії і заходів, які використовували для контролю чи управління вищезгаданими чинниками.

Представлена інформація дозволить суттєво покращити достовірність та репрезентативність наукових досліджень у галузі агрономії та захисту рослин, а також буде корисною для проведення всебічного аналізу результативності агрономічних рішень у виробництві.

Автор: Олена МАРКОВСЬКА