21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Куратором Лавренко Наталією Миколаївною, була проведена кураторська година для здобувачів спеціальності 193 Геодезія та землеустрій ХДАЕУ, присвячена цій важливій даті.

Події останніх років стали поштовхом для переосмислення ролі рідної мови в житті кожного українця. Вона стала оберегом, символом єдності, маркером ідентичності, інструментом боротьби для кожного з нас, знаком незламності й сили духу для всього людства.

Цей день був проголошений ГЕНЕРАЛЬНОЮ конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Його запроваджено з метою захисту мовної і культурної багатоманітності.

Це свято є особливим для усіх нас, адже українська мова є найціннішим багатовіковим надбанням, душею нашого народу та його генетичним кодом. Протягом багатьох віків наші предки не лише відстоювали свободу рідної української землі, а й право на існування та визнання української мови. Сьогодні наша велична і милозвучна мова гордо лунає з вуст мільйонів людей. Тож головне завдання кожного українця – любити, берегти і збагачувати материнське слово.

Мова - це історія народу.

В ній відбито все його життя:

Наший склад і звичаї, і побут

З давнини й до нашого життя.

Довго ти пригнічувалась, мово, -

Промайнув тернистий довгий шлях,

Доки стала мовою народу,

Що звучить з любов’ю на вустах.

Мово моя рідна, материнська!

Ти співуча, ніжна і близька.

Хай же дух незгасний український

У житті нас завжди зігріва.

Процвітай же, мово калинова,

І тобі не в’янути в віках:

Мелодійна українська мова –

Чарівний, навік коштовний скарб.

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кілька тисячолітньої еволюції кожного етносу.

Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Тому знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини!

Любімо, вивчаймо та шануймо свою рідну мову!

Автор: Наталія ЛАВРЕНКО