Наукова бібліотека ХДАЕУ рекомендує добірку книг про Другу світову війну.

1 вересня 1939 року почалася Друга світова війна. Здавалося, що всі уроки засвоєні і світ не допустить подібного, що війна неможлива у 21 столітті – «ніколи знову». Але просто зараз українці відчувають на собі усі жахи повномасштабного вторгнення. А книги, що раніше читали для розуміння тієї війни, – відгукуються страшними паралелями з сьогоднішньою.

У цій добірці – 5 книг про Другу світову війну, які, на жаль, лишаються актуальними.

Келлі Марта Холл. Бузкові дівчата  / Пер. з англ. В. Горбатька. Київ: Нора-друк, 2017. 544 с.

Серед сучасних зарубіжних книг про війну особливе місце займає видання Марти Холл Келлі “Бузкові дівчата”. Авторка має науковий ступінь із журналістики Сіракузького університету та ступінь магістра в галузі журналістики Північно-Західного університету США, тож будьте певні в тому, що письменниця занурилася в тему сповна і, попри художній вимисел літературного твору, намагалася з документальною правдоподібністю розповісти про життя Кароліни Феррідей – сміливої визволительки, яка допомогла п’ятдесятьом польським жінкам вижити в концтаборі Равенсброк під час війни.

Це не просто книга про нацистські концтабори, а нетипова історія про перипетії жіночих доль у воєнні часи й бажання виживати попри все.

Працівниця Французького консульства у Нью-Йорку Кароліна Феррідей, польська дівчина Кася Кужмерик, молода німецька лікарка Герта Оберхойзер – здавалося б, що може об’єднувати ці жіночі постаті під час Другої світової війни? Їхні долі переплітаються так тісно, а поміж тим авторка показує ставлення до війни одразу трьох представниць різних націй: американки, польки та німкені, яких немилосердний час закидає у веремію страшних подій та перевіряє на міцність. Кароліна і Кася прагнуть відновити справедливість для тих, кого історія забула…

Електронну версію книги «Бузкові дівчата» можна скачати за посиланням.

Петровська Катя. Мабуть Естер /Пер. з нім. Юрко  Прохасько. Чернівці: Книги–ХХI? 2015. 225 с.

Авторка – молода німецька письменниця з українським корінням Катя Петровська – отримала за цю книгу престижну німецьку премію.

У книжці шість історій, і в них ідеться про членів авторчиної родини: тітку Лідію, бабцю Розу, дідуся, батьків, діда Семена Штерна, який змінив прізвище під час революції і став Петровським, про прадіда Юду Штерна, який «поцілив просто у сонячне сплетіння часу» – 1932 року здійснив замах на німецького дипломата в Москві. Родинні оповіді Петровської укладаються в документальний роман про пам’ять, приватну історію, яку не відірвеш від історії держав, а також про повернення.

Війна у Польщі, Києві, концентраційні табори, Бабин Яр – вражають кількістю розстріляних. Але цифри уніфікують людські долі, нівелюють особисте. Катя Петровська зуміла через родинну історію-подорож показати увесь трагізм війни. Допоки ми плетемо ланцюг пам’яті родової, колективної, національної, історичної, культурної, доти ми існуємо і творимо майбутнє дітям, дітям наших дітей.

Довженко О. П. Україна в огні : [щоденник, кіноповість, оповід.] Харків : Фоліо, 2010. 349 с.

Твір «Україна в огні» – пронизливий, справжній, життєвий, про людей, про історію, про людські душі. У творі кілька сюжетних ліній: доля родини Запорожців та учасників бойових дій; лірична лінія Олесі й Василя; лінія Христі Хуторної; вчинки ворогів і поведінка Лиманчука.

У центрі повісті « Україна в огні» – родина Лавріна Запорожця, який разом із дружиною виховує п'ятьох синів і дочку Олесю. На кожного припала своя доля. Олеся потрапить у фашистську неволю, переживе втечу, страждання, голод та поневіряння, торуючи шлях додому. Образ Олесі є символом образу України. У кіноповісті символічним є і образ Христі Хуторної. У ньому письменник узагальнив трагедію українського народу, що був кинутий на поталу фашистам, пережив всі найтяжчі випробування – масове фізичне нищення, вивезення до Німеччини на примусові роботи.

Електронний варіант видання: https://ukrclassic.com.ua/katalog/d/dovzhenko-oleksandr/197-oleksandr-dovzhenko-ukrajina-u-vogni

Війна і міф. Невідома Друга світова / за заг. ред. О. Зінченка, В. В’ятровича, М. Майорова. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. 272 с .: іл.

Постійний заклик до вшанування пам'яті "дідів, які воювали", переписування, присвоєння, міфологізація Другої світової війни – важлива частина російської пропаганди. Проте і ми в Україні неповністю вийшли з пострадянської візії цих драматичних подій. 

Історик та філософ Володимир В'ятрович, який п`ять років очолював Український інститут національної пам'яті, розбирає найпоширеніші міфи про Другу світову. 

Наприклад, чи правда, що Сталін узгоджував свої військові дії з Гітлером? Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Був чи не був Бандера агентом нацистських спецслужб? Бачити як кришиться застаріла риторика – окреме інтелектуальне задоволення.

Електронний варіант видання можна скачати за посиланням

Ріс Лоренс. За лаштунками війни. Сталін, нацисти і Захід / Пер. з англ. Наталія Яцюк. Київ: Лабораторія, 2021. 544 с.

Чи впевнені ви, що Друга світова війна закінчилася у 1945 році?

Кінець Другої світової війни мав принести «свободу» країнам, які постраждали від нацистської окупації, але для мільйонів людей вона не закінчилася до падіння комунізму. Влітку 1945 року багато країн Східної Європи просто змінили владу одного тирана, Адольфа Гітлера, на владу іншого – Йосипа Сталіна. Серед них і Україна. Чому так сталося? Це залишається одним з найбільш тривожних питань світової історії і лежить в основі дослідження Лоренса Ріса.

«За лаштунками Другої Світової» – це історія відносин Заходу з Йосипом Сталіним, розповідь, у якій використовуються матеріали, доступні лише з моменту відкриття російських архівів, а також свідчення очевидців цього періоду. Захопливе поєднання міжнародної політики та жахливого особистого досвіду мешканців пострадянського простору змусить вас переосмислити все, що ви знаєте про Другу світову війну.

Після кожної війни завжди говорять: це ніколи більше не повториться, війна – такий жах, за всяку ціну потрібно уникнути її повторення.

Українці зі зброєю в руках боронять Європу й дають шанс на створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки, на побудову більш тривкого миру. Але умовою для цього є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії росіян проти будь-кого на планеті.

Як додають історики Українського інституту національної пам’яті, після виграшу в російсько-українській війні ми отримаємо нове державне свято перемоги над рашизмом, що ще більше об’єднає наше суспільство.

Автор: Наукова бібліотека ХДАЕУ