25 лютого 2026 року виповнюється 155 років від дня народження Лесі Українки – видатної української письменниці та громадської діячки, однієї з центральних постатей національної культури. Ювілейний рік Лесі Українки – це нагода привернути увагу до творчості письменниці й актуалізувати її спадок.

Література про життя і діяльність Лесі Українки:

 Драй-Хмара М. Леся Українка: життя і творчість. Київ: Держвидав України, 1926. 156 с.

Представлена монографія поета, літературознавця, перекладача Михайла Опанасовича Драй-Хмари (1889-1939), що побачила світ у 1926 році, присвячена життю та творчості письменниці та культурного діяча Лесі Українки. Використовуючи у своїй праці дослідження інших літературознавців, Михайло Драй-Хмара презентує нові факти з біографії поетеси, аналізує вплив на становлення світогляду Лесі Українки її дядька Михайла Драгоманова. Монографія стала предметом пильної уваги органів безпеки, а Михайла Драй-Хмару було звинувачено в акцентуванні національних мотивів у творчості українських письменників. Надруковано портрет Лесі Українки.

 Грудницька М.С. По сторінках рукописів Лесі Українки. Радян. літературознавство. 1948. № 8. С. 107–128.

На прикладі рукописів Лесі Українки, які зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР, дослідниця дає докладний їхній опис та місцезнаходження. Окремо виділено рукописи ліричних творів, присвячених пам’яті С.К. Мержинського. Цікаві відомості подається про рукопис драми «Адвокат Мартіан», який дуже потерпів від редакторських правок, а також про рукопис твору «Айша і Мохаммед», знайдений в Єгипті у Гелуані болгарським вченим.

Хрестоматія критичних матеріалів: посіб. для філол. ф-тів ун-тів та пед. ін-тів. Т. 3 : Українська література епохи імперіалізму і пролетарської революції: упоряд. С.М. Шаховський. Вид. 2-е, перероб. і допов. Київ-Львів: Радян. шк., 1949. 399 с.

Зі змісту: Дати життя і творчості – С. 59–61; Пам’яті Лесі Українки. – С. 61; Леся Українка / Микола Бажан – С. 62–69; Поезія вільнолюбства і мужності / Микола Бажан – С. 69–71; Співець свободи і братерства народів – Леся Українка / Максим Рильський – С. 72–76; Трагедія правди / Олександр Білецький – С. 76–83; Леся Українка / Іван Франко – С. 83–99; Іван Франко. Леся Українка / Іван Франко – С. 99–100; З листів до Ольги Кобилянської / Леся Українка. – С. 101–109; Голос однієї російської ув’язненої / Леся Українка – С. 110–111; Додаток від впорядника до українського перекладу книжечки «Хто з чого жиє» / Леся Українка – С. 111–113.

У листах Лесі Українки до Ольги Кобилянської є чимало цінних фактів, які висвітлюють останній період життя поетеси. Тут містяться відомості про її перебування в Єгипті, про великий інтерес письменниці до народу, культури, старовини цієї країни, про любов її до єгипетської природи.

 Косач-Кривинюк О. Леся Українка. Хронологія життя і творчости; ред. П. Одарченко; Укр. Вільна Акад. Наук у США. Нью-Йорк, 1970. 923 с.

Представлена книга Ольги Петрівни Косач-Кривинюк (1877–1945; сестра Лесі Українки) є результатом багаторічної праці по упорядкуванню родинного архіву, збиранню рукописів та листів Лесі Українки. У виданні вміщено хронологічну канву життя й творчості Лесі Українки, історію родини, спогади та коментарі Ольги Косач-Кривинюк, листи Лесі Українки, близько ста з яких опубліковано вперше. Також надруковано статті Петра Васильовича Одарченка про матір та сестру Лесі Українки – Ольгу. Матеріал доповнено фотографіями з архіву Ізидори Петрівни Косач-Борисової – наймолодшої сестри Лесі Українки.

«Хотіла б я піснею стати»: бібліогр. огляд літ. та аудіо книг [Електронний ресурс]. Бережан. агротехн. ін-т, Наук. б-ка. Бережани, 2020. 10 с.

Автор: Наукова бібліотека ХДАЕУ