28 травня відзначається Всеукраїнський день краєзнавства. Це свято дослідників історії України, людей, які популяризують історичну і культурну спадщину рідного краю, залюблені у свою маленьку Батьківщину.

Наукова бібліотека ХДАЕУ вітає всіх з Всеукраїнським днем краєзнавства.

Виставка «Туристичне намисто»

     Краєзнавство – явище дуже давнє. Першою українською краєзнавчою працею вважають «Повість минулих літ», а її автора – ченця Києво-Печерського монастиря Нестора – першим краєзнавцем. На відміну від багатьох інших країн, в Україні краєзнавство набуло особливого поширення, починаючи з 1960 років. Свідченням цьому є 26-томна «Історія міст і сіл», видана ще в радянський час, та тисячі видань з історії населених пунктів України, що вийшли друком за 30 років незалежності. У час постійних воєн краєзнавці-літописці та кобзарі часто були чи не єдиними трансляторами знань з історії та героїки України, а в часи 300-літньої російської окупації хранителям минувшини вдалося зберегти духовні та культурно-історичні зв’язки між поколіннями українців.

Перші краєзнавці нашого краю:

Віктор Гошкевич (1860-1928) - знаний археолог, краєзнавець, музеєзнавець, видавець і редактор газети «Югъ». Під керівництвом Віктора Івановича музей, вже під назвою Музей старожитностей Херсонського краю (сучасний Херсонський краєзнавчий музей), перетворився на важливий науковий та освітній центр. Віктор Іванович цінував українські традиції та звичаї, щиро підтримував ідею української державності, часто говорив, що патріотом може бути лише та людина, яка знає історію свого народу і плекає його найкращі традиції.

Євген Горностаєв (1914-2004) – краєзнавець, колекціонер, Почесний громадянин Херсона. Творчий доробок Євгена Вікентійовича як краєзнавця відзначається масштабністю, до останніх днів не припинялися його краєзнавчі розвідки. Серед найбільших історичних нарисів, що вийшли друком – «Забалка», «Довідник перейменованих вулиць, площ, парків та скверів міста Херсона з визначенням району, в якому вони знаходяться», «Сторінками історії православної релігії Херсона». До документальної спадщини невтомного дослідника входять рукописи, колекції старовинних фотографій з зображенням Херсона. Євгеній Горностаєв був не лише першопрохідцем у боротьбі з викривленими та замовчуваними радянською історіографією фактами, а й знавцем й очевидцем багатьох забутих сторінок життя міста.

Михайло Ємельянов (1923-2014) колекціонер, архівіст, краєзнавець, бібліофіл, Почесний громадянин міста Херсона. Михайло Андрійович є автором спогадів, у яких відображається історія культурного життя нашого краю у 1960-1990-х роках. У їх числі шість історичних нарисів, понад 45 статей, чотири хроніки з життя Херсонського клубу любителів книги «Кобзар» та чотири каталоги виставок.

Август Вірлич (1931-2017) - історик, журналіст, краєзнавець, громадський діяч. Почесний громадянин міста Херсона. Август Ернестович працював у Каховському міському історичному музеї, Нікопольському краєзнавчому музеї, редакції херсонської газети «Будівельник», Херсонському краєзнавчому музеї, Херсонському сільськогосподарському інституті, де займався краєзнавством, пошуком документів щодо сталінських репресій та вивчав історію Херсонщини. Він - автор книг «Легендарна тачанка» (1988), «Ще як були ми козаками» (1996), «Дивний Потьомкін» (1992-2005). Екскурсії Августа Вірлича були надзвичайно цікавими та нестандартними для радянських часів: йому була притаманна жага до пошуку фактів, які дійсно цікаві людям. Згодом навчав дітей та дорослих, які воліли більше знати про історію Херсонського краю - він був керівником туристично-краєзнавчих гуртків Обласної станції юних техніків. Чимало часу Август Ернестович присвятив пошуку імен репресованих та їхніх історій - він був відповідальним секретарем редколегії серії книг «Реабілітовані історією». На громадських засадах працював у товариствах «Меморіал» та «Жертв політичних репресій».

Автор: Наукова бібліотека ХДАЕУ