Існує думка, яка має рацію, що поки ми молоді, старість бачиться нам дуже далекою і навіть неможливою. Нам здається, що ми завжди будемо молоді або принаймні зрілі, але… Нажаль роки минають досить швидко і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди тих, кому у громадському транспорті вже поступаються місцем.

Другий місяць осені починається з Міжнародного дня людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана. Вважається коректнішим у цій назві Дня замість слова «похилого», вживати «поважного» або «старшого» віку.

За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких у світі нині - понад 629 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року число їх у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна кількість складе 2 мільярди осіб.

Трохи історії та фактів. Особа, що живе понад 110 років, іменується супердовгожителем. Ще рідкіснішими є люди, що дожили до 115 років: відомо тільки 55 засвідчених випадків такого довголіття, з них станом на липень 2021 року в живих залишалося п'ятеро.

З найдовшою документально підтвердженою тривалістю життя в історії людства, найстаріша повністю верифікована людина у світі є французька супердовгожителька Жа́нна Луї́за Кальма́н (21 лютого 1875 - 4 серпня 1997 року), яка досягла віку 122 років та 164 днів. Ще один цікавий факт: Дж. С. Термонд (фото 1997 р.) – єдиний сенатор США, хто посідав цей пост по досягненні 100-річного віку, вийшовши у відставку в 2003 р.

Зазначений День є приводом до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь. Нелегкі випробування випали на долю ветеранів і людей похилого віку. Багато з них пройшли крізь жахи тоталітаризму, голодоморів, війни та репресій, але зуміли вистояти. Вони є останніми носіями класичної культури межі ХІХ-ХХ століть, того часу, в якому понад усе були найкращі духовні якості покоління: честь, гідність, вихованість, толерантність, які вони пронесли через життя.

Це люди, які піднялися на найвищі вершини життя, з яких воно бачиться більш реальним, без оман. Їхнє найбільше багатство - досвід, знання, вміння, мудрість, які можна елементарно простежити навіть на робочих інструментах і пристроях, хоча б інженера: від кульмана і логарифмічної лінійки до лептопа або ноутбука (з яких перші два більшість із сучасних здобувачів мабуть і не чули).

Але навіть і сьогодні надто важливою є потреба більш активного використання виробничого і творчого потенціалу тих, кому за 60, у тому числі і у нашому університеті. Завдяки цьому суспільство дає можливість особам пенсійного віку подолати складну психологічну межу старості, поставитися до неї як до особливого періоду життя, бути корисними і потрібними. Окрім того, працюючі пенсіонери, як платники податків, зменшують тягар соціальних витрат, що через низьку народжуваність все важчає на плечах молодших поколінь.

Існує слушна думка, що людина старіє тим повільніше, чим інтенсивніше робота її душі. Якщо ж у зрілому віці у людини залишаються цікаві справи, то старості можна уникнути. А робота за спеціальністю і спілкування з молоддю, ще більше надихає і надає позитивні емоції, оскільки головне одержувати задоволення від кожного дня. Людина молода до того часу, поки уміє радіти життю.

Бажаємо всім ветеранам ХДАЕУ міцного здоров’я, добра, радості, довголіття, злагоди у ваших душах і, звичайно, найскорішої нашої перемоги та настання миру. Нехай в цьому стрімкому світі завжди по-особливому світиться родинний теплий вогник – вічне джерело наснаги і любові. Зі святом, Ветерани!!!

Автор: Кравченко В.І., Ладичук Д.О. (28.09.2023)