Результати обліку шкідників на посіві пшениці озимої
Метеорологічні особливості весни 2020 року завдають багато клопоту сільськогосподарському виробництву. Тепла зима та рання весна сприяли гарній перезимівлі шкідників та їх активній діяльності на посівах озимих та ярих зернових культур. Ґрунтова посуха, яка спостерігалась наприкінці квітня – на початку травня спричинила часткову загибель та стресову ситуацію на посівах зернових культур, що зменшило стійкість рослин до пошкоджень шкідниками.
Для моніторингу чисельного і якісного складу шкідників на посівах варто скористатися ентомологічним сачком.
Приклад застосування ентомологічного сачка
Метод косіння ентомологічним сачком застосовують для виявлення і обліку дрібних та рухливих комах, переважно теплолюбних видів, які живуть на верхівках трав’янистих рослин (блішки, клопи сліпняки, цикадки, трипси, імаго злакових мух і пильщиків, попелиці та ін.). Обстежувач, рухаючись по ділянці (бажано по діагоналі поля), змахує попереду себе сачком.
Енергійними рухами водять ним по верхівкам рослин вправо й уліво (амплітуда повинна наближатися до180°), при кожному новому змаху роблять крок уперед. Після завершення серії змахів (25, 50, 100) виймається вибірка улову.
Зібраних шкідників аналізують на місці або висипають у морилку і підраховують у лабораторії.
03 травня 2020 року було проведено облік наявності шкідників на дослідних посівах пшениці озимої (фаза трубкування).
Облік спеціально проводився паралельно полезахисній лісосмузі, за 10 та 50 м від краю поля, щоб наочно відслідкувати, яким чином шкідники розповсюджуються від потенційних місць перезимівлі.
Результати обліків представлені у вигляді таблиці нижче.
|
Назва шкідника |
Фото |
Чисельність (на 100 помахів сачка) |
Примітка |
|
|
облік №1 (10 м від краю поля) |
облік №2 (50 м від краю поля) |
|||
|
Попелиця звичайна злакова (Schizaphis graminum Rond.) |
|
значна (важко полічити) |
значна (важко полічити) |
імаго та личинки |
|
Пшеничний трипс (Haplothrips tritici Kurd.) |
|
значна (важко полічити) |
значна (важко полічити) |
імаго |
|
П’явиця звичайна (червоногруда) (Oulema melanopus L.) |
|
11 |
- |
імаго |
|
Пильщик (трач) хлібний звичайний (Cephus pygmaeus L.) |
|
13 |
6 |
імаго |
|
Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) |
|
20 |
2 |
імаго; спостерігається початок яйцекладки |
|
Щитник зелений древісний (Palomena prasina L.) |
|
2 |
- |
імаго |
|
Елія гостроголова (Aelia acuminata L.) |
|
1 |
- |
імаго |
|
Клоп капустяний (Eurydema ventralis Kolenati) |
|
2 |
- |
імаго |
|
Щитник гостроплечий (Carpocoris fuscispinus Boh.) |
|
- |
1 |
імаго |
|
Ягідний клоп (Dolycoris baccarum L.) |
|
- |
2 |
імаго |
|
Шкідлива довгоніжка (Tipula paludosa Meigen.) |
|
1 |
1 |
імаго |
|
Коник зелений (Tettigonia viridissima L.) |
|
1 |
- |
личинка |
|
Цикадка sp. |
|
3 |
- |
личинка |
На посіві пшениці озимої з’явився клоп шкідлива черепашка
Початок яйцекладки клопа шкідливої черепашки. Для рівного рахунку не вистачає ще 10 яєць – зазвичай самка відкладає 14.
П’явиця звичайна (червоногруда) – доросла особина (імаго).
Спостерігається значна кількість пшеничного трипса та злакових попелиць.
Коник зелений – личинка.
Результати обліку, а саме зменшення чисельності шкідників від краю поля, до його центру, зайвий раз підтверджують ефективність своєчасних крайових обробок по периметру поля.
Автор: Мринський І.М., кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин (05.05.2020)
