Майбутні спеціалісти лісового та садово-паркового господарства мають володіти різноплановою інформацією, однак без знань комах - шкідників лісових і декоративних рослин, важко уявити сучасного професіонала, здатного піклуватися про збереження лісової та садово-паркової екосистем. Тому навіть навчальні заняття у звичному форматі потребують інтеграції словесних і дослідницьких методів навчання, коли викладач не лише постає в ролі лектора, а є своєрідним провідником між навчальним матеріалом і студентом-дослідником.

Проте, в умовах дистанційного навчання ці позиції, з одного боку, ускладнюються, з іншого - навіть збагачуються, оскільки студент отримує можливість за потреби декілька разів переглянути навчальну інформацію, викладену у зручній для нього формі, з’ясувати власні освітні потреби та отримати адресну інформаційну чи методичну допомогу від викладача. Разом з тим, організація дистанційного навчання змушує викладача змінити не лише форму проведення лекцій, практичних і лабораторних занять, але й розробити додатковий інформаційно-освітній ресурс, який передбачав би інтенсивну пізнавальну діяльність студента та мотивував його до самоосвіти. Це, окрім навчальних презентацій можуть бути різні інструкції, алгоритми, поради, які є доречними під час самостійного виконання досліджень, перегляд відео-демонстраційних матеріалів. Найбільш складним технологічно  під час дистанційного навчання, звичайно, є питання побудови взаємодії викладача і студента або групи студентів (на жаль не у всіх є доступ до швидкого інтернету та відповідного технічного обладнання). 

Дистанційне спілкування із студентами забезпечувалося за допомогою поширених серед молоді засобів комунікацій: електронної пошти, Viber. Ураховуючи технічні можливості кожного, студенти отримували від викладача навчальні матеріали, дослідницькі завдання та методичні рекомендації щодо їх виконання. Студенти мали змогу користуватися інформаційними ресурсами, уміщеними в мережі Інтернет, за переліком посилань, укладеним викладачем або знайденими самостійно. На завершення студенти надсилали файли з виконаними завданнями або фотокопію сторінки із робочих зошитів, а також селфі, де зображається процес самонавчання. Таким чином здійснювався взаємообмін інформацією.

Підсумовуючи, варто зауважити, що дистанційне навчання сприяє формуванню самоосвітньої компетентності студентів, набуттю ними досвіду керувати часом, самоорганізовуватися. Важливим є й те, що студенти не втрачають зв’язок із викладачем, спілкуються між собою, підтримуючи емоційно позитивний фон один одного у стані вимушеного карантину.

На фото студенти 3 курсу під час виконання практичної роботи з лісової ентомології.

Влада Луценко

(3 курс 3 група спеціальність 206 Садово-паркове господарство)

Катерина Котляр

(3 курс 3 група спеціальність 206 Садово-паркове господарство

Юля Кравець

(3 курс 3 група спеціальність 205 Лісове господарство)

Автор: Назаренко С.В. к.с-г.н. доцент кафедри лісового та садово-паркового господарства. (04.04.2020)