- заступника начальника Управління Північно-Кримського каналу Білоконя Володимира Федоровича;
- начальника виробничо-технічного відділу УПКК Грицана Петра Григоровича;
- старшого наукового співробітника Інституту водних проблем і меліорації Шевчука Ярослава Власовича;
- головного фахівця Інституту водних проблем і меліорації Литвиненка Петра Євгенійовича;
- ст. викладача Херсонського державного аграрного університету Угріна Дмитра Федоровича.
- начальників експлуатаційних дільниць Управління та представники районних гідро-геолого-меліоративних станцій.

Фото 1. Члени комісії на ПС-3

Основне призначення Північно-Кримського каналу – подача води для зрошення та обводнення сільськогосподарських об’єктів і водопостачання населених пунктів Херсонської області та АР Крим.
Вперше пуск води у Північно-Кримський канал, схему якого представлено на рис. 2, було здійснено у 1968 році. Головна споруда розрахована на пропуск 380 м3/с. Довжина каналу складає 402 км, з яких 208 км рух води відбувається самопливом. Після м. Джанкой водопідйом здійснюється чотирма насосними станціями. По трасі каналу розміщено 11 підпірно-регулюючих споруд, 52 автомобільних та 8 залізничних мостів.
Ложе каналу виконано переважно у земляному руслі. Тільки окремі ділянки, де канал проходить у насипу, перед аванкамерами насосних станцій, у межах підпірно-регулюючих споруд, понад трубами для пропуску зливових вод воно облицьовано лицювальними ребристими плитами та плитами НПК різної ширини.
Закінчується канал каскадом водосховищ для накопичення води з метою водопостачання міст Феодосії, Керчі, Алушти, Ялти та інших великих і малих населених пунктів у осінньо-зимовий період.
Експлуатація Північно-Кримського каналу виконується сімома експлуатаційними дільницями, персонал яких постійний, працює не один десяток років, добре знає свої обов’язки і чітко їх виконує.

Рис. 2. Схема Північно-Кримської зрошувальної системи

Про сумлінне ставлення експлуатаційного персоналу до своїх обов’язків свідчить той факт, що на усіх об’єктах підтримується належний порядок: розбиті квітники та посаджені дерева, побілені бордюри проїжджої частини переїздів та стовбури дерев, очищені та пофарбовані металеві елементи насосних станцій і підпірно-регулюючих споруд. Руками та фантазією працівників на багатьох об’єктах з любов’ю створено малі архітектурні форми (фото 3).

Фото 3. Малі архітектурні форми на ПС-4

У результаті обстеження виявлено цілу низку як технічних, пов’язаних з фізичним старінням елементів тракту водоподачі, так і соціально-економічних проблем, обумовлених зміною економічного стану в Україні.
З технічних чинників найбільш розповсюдженими є заростання русла каналу водною рослинність та обвалення лицювальних плит (фото 5 а, б).

а) заростання водною рослинністю;                      б) обвалення лицювальних плит каналу
Фото 5.Основні дефекти ложа каналу:

В останній час активізувалися деформації гребель каналу у вигляді зсувів (фото 6 а, б), розмивів.

а) по верху греблі;                                                       б) на середині укосу греблі
Фото 6. Тріщини в тілі греблі:

Затвори підпірно-регулюючих споруд досягли граничного стану (фото 7) і потребують заміни. Ремонт ригелів та опорних ніг власними силами (фото 8) не ефективний.

Фото 7. Стан вхідних бичків

Фото 7. Зовнішній вигляд опорної ноги та ригелів затворів після ремонту, виконаного власними силами

Особливе занепокоєння викликають насосні станції, насосні агрегати яких, внаслідок зменшення водоспоживання в цілому по системі, працюють у старт-стопному режимі. Необхідність роботи у даному режимі обумовлена тим, що продуктивність одного насосного агрегату недостатня, а двох - надлишкова для забезпечення необхідного водоспоживання. Робота в даному режимі призводить до швидкого зносу електродвигунів та пуско-регулюючої апаратури насосних агрегатів.
Комісією встановлено, що внаслідок складних геологічних, гідрогеологічних, природно-кліматичних та техногенних умов мають місце значні руйнування та пошкодження всього гідротехнічного комплексу Північно-Кримського каналу через багатофакторність причин. Серед яких можна виділити:

1. довготривалу експлуатацію (30-50 років);
2. відсутність необхідних коштів на капітальні видатки для проведення капітального та попереджувального ремонтів;
3. невідповідність рекомендованих режимів роботи насосно-силового обладнання режимам водоспоживання (часті пуски та зупинки, на окремих об’єктах до 180 пусків за поливний сезон при нормі до 4);
4. зміна проектного режиму роботи каналу спричинена зниженням обсягів водоспоживання майже в три рази внаслідок зменшення поливних площ, обумовила зниження швидкості руху води та інтенсивного замулення русла каналу, особливо перед підпірними спорудами та на поворотах;
5. руйнування деформаційних швів та плівкового екрану призводить до проникнення води під облицювання з подальшим вимивання ґрунту укосу та його руйнування;
6. агресивне середовище води та відкладення мулу, призвели до значних (до 100 %) корозійних ушкоджень залізобетонних конструкцій та відшарування захисного шару бетону, фільтрація води призвели до просадки труб під каналом, та зниження їх несучої спроможності та пропускної здатності;
7. замулення водосховищ призводить до зменшення їх корисного об’єму та зниження якості питної води.

За результатами проведеного обстеження комісія пропонує вжити наступних заходів:

1. • Розробити проект реконструкції об’єктів Північно-Кримського каналу;
   • Відновити п’єзометричні спостережні свердловини, в першу чергу на аварійно-небезпечних ділянках;
   • Привести у відповідність продуктивність насосів сучасним режимам водоспоживання;
   • Виконати відновлення бетонного облицювання каналу із застосуванням сучасних технологій та ремонтних композицій, в тому числі стійких до високомінералізованих вод;
   • Розробити заходи з підсилення конструкції водопровідних труб під каналом;
   • Удосконалити конструкції сміттєзахисних решіток;
   • Відновити лісосмуги вздовж каналу;
   • Створити при Управлінні Північно-Кримського каналу ремонтну бригаду, яку слід укомплектувати необхідним обладнанням та механізмами;
   • Запровадити програму реконструкції державних меліоративних фондів;
   • Створити при Держводагентстві міжвідомчу постійну робочу групу з моніторингу технічного стану Північно-Кримського каналу.