День Конституції України - це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції: “Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом - Днем Конституції України”. Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина та підвищило міжнародний авторитет України у світі. Але не забуваймо, що українська державність та законодавство розвивались протягом тисячоліття, починаючи з ХІ століття, в контексті становлення державних форм правління інших європейських держав.

    Правда Руська Ярослава Мудрого: початок законодавства Київської Русі: навч. посібник/ уклад.:Г.Г. Деміденко, В.М. Єрмолаєв; вступ. Сл. В.Я. Тація. 2-ге вид., змін. та допов. Харків: Право, 2017. 392 с.

    Прийнято вважати, що коріння української конституції тягнеться ще у часи київського князя Ярослава Мудрого, у XI століття. Створена ним «Руська правда» - це дійсно перша відома кодифікація прав на території Київської Русі, яка наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи. Самі закони укладалися на основі звичаєвого права, а текст містить норми кримінального, спадкового, торгового і процесуального законодавства.

Конституцію Орлика “Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького…” заведено вважати найпершою конституцією України, хоча історики сперечаються чи була вона конституцією у сучасному розумінні. Вона фактично не мала можливості вступити в юридичну дію, бо була укладена урядом Гетьманщини у вигнанні у молдавському місті Бендери (тоді територія Османської імперії, нині фактично контролюється самопроголошеною державою Придністров’я) після поразки гетьмана Івана Мазепи у битві під Полтавою 1710 року.

    У виданні відтворено тексти оригіналу староукраїнською мовою та відомих на сьогодні списків «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького», укладених 1710 р. під Бендерами між обраним на гетьманську булаву Пилипом Орликом, з одного боку, та генеральною старшиною і козацтвом - з іншого.

Бурхливе ХХ століття виявилось щедрим на акти конституційного характеру для України: чотири Універсали Української Центральної Ради, Статут про державний устрій, права і вольності УНР (Конституція УНР 1918 року), Конституції УСРР 1919 та і 1929 років, конституції УРСР 1937 та 1978 рр., Декларація про державний суверенітет України (1990 р.), Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції тощо.

     Прийнята у 1996 році і нині чинна Конституція України закріпила політико-правовий статус України як суверенної, демократичної, соціальної, правової держави. В спогадах про цей процес його учасники зазначали, що були моменти, коли здавалося, що все висить на волосині, і незалежної України не буде. Основний Закон ухвалили о 9:20 ранку 28 червня 1996 року після 24 годинного марафону майже безперервної роботи.

     Науково-практичний коментар Конституції України підготовлено на основі сучасних досягнень юриспруденції, новітніх державно-правових доктрин з урахуванням практики Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, багаторічного досвіду застосування Конституції України. До складу авторського колективу увійшли провідні вітчизняні науковці, академіки та члени-кореспонденти Національної академії правових наук України, народні депутати України, керівники центральних органів влади.

Автор: Наукова бібліотека ХДАЕУ.