Робота виконана у рамках конкурсу «Мотивація нескорених 3.0», що проходить у межах соціального проєкту «Scholarship в Україні». Організаторами Конкурсу є «Scholarship в Україні» за сприяння Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» ( https://bahatolaikiv.com.ua/scholarship.html  )

Наталія Жарінова,

здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти

Херсонський державний аграрно-економічний університет

Науковий керівник: Роман Базака

к. н. із соц. ком., доцент кафедри менеджменту, маркетингу та інформаційних технологій Херсонського державного аграрно-економічного університету

ПЛАН ВДОСКОНАЛЕННЯ ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ НА 2025-2026 РОКИ

Історична довідка та поточний стан

Херсонський державний аграрно-економічний університет (ХДАЕУ) –один із найстаріших закладів вищої освіти на півдні України, який веде свою історію від заснованого 1874 року Земського сільськогосподарського училища. За майже півтора століття свого існування навчальний заклад пройшов тривалий шлях розвитку й трансформацій, поступово розширюючи спектр освітніх послуг та нарощуючи науковий потенціал, аж поки не досяг нинішнього статусу університету IV рівня акредитації.

На сьогоднішній день в ХДАЕУ здійснюється підготовка близько 3000 студентів денної та заочної форм навчання на 5 факультетах за 30 освітніми програмами різних рівнів вищої освіти. Значна увага в університеті приділяється впровадженню інноваційних форм організації освітнього процесу, зокрема таких як дуальна освіта, агроінтернатура, програми подвійних дипломів тощо. Науковці ХДАЕУ активно долучаються до реалізації низки вітчизняних і міжнародних дослідницьких проєктів, беруть участь у конкурсах на отримання грантів. На базі університету успішно функціонують різноманітні освітні програми - від школи аграрного лідера до школи кулінарної майстерності.

Інституційна стійкість університету в умовах воєнного часу

Разом з тим, у 2022 році у зв'язку з повномасштабним російським вторгненням на територію України, Херсонський державний аграрно-економічний університет зіткнувся з безпрецедентними викликами і був змушений тимчасово перенести свою діяльність до м. Кропивницький. Такий крок, попри те, що дозволив зберегти колектив та продовжити освітній процес, спричинив низку серйозних труднощів, пов'язаних, зокрема, із руйнуванням значної частини матеріальної бази університету в Херсоні, відтоком студентів та науково-педагогічних працівників, ускладненням профорієнтаційної роботи в регіоні через окупацію частини Херсонської області тощо.

Слід також визнати, що попри безсумнівні досягнення та вагомий внесок у розвиток аграрної освіти і науки, за низкою параметрів ХДАЕУ все ж поступається одному з провідних закладів вищої освіти – Національному університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП), що функціонує в Києві. Кожен із згаданих університетів має власні стратегічні пріоритети та підходи до розвитку, що обумовлено їх статусом, географічним розташуванням та особливостями соціально-економічного й політичного контексту, в якому вони здійснюють свою діяльність.

Порівняльний аналіз освітньо-наукового потенціалу ХДАЕУ

НУБіП, маючи позицію національного дослідницького університету, ставить перед собою амбітні цілі досягнення лідерських позицій у світовому освітньому просторі через входження до престижних міжнародних рейтингів QS і Times Higher Education. Університет має потужний науковий потенціал з розгалуженою структурою наукових шкіл та значними обсягами фінансування досліджень. Велика увага приділяється розвитку наукового парку, комерціалізації наукових розробок та створенню потужного кіберінформаційного дата-центру. В той же час, ХДАЕУ більше орієнтований на регіональне лідерство та має конкретизовані цілі щодо відновлення й розвитку людського потенціалу півдня України, особливо в контексті післявоєнної відбудови. Наукова діяльність університету має більш цільовий характер і концентрується на дослідженнях, актуальних для аграрного сектору південного регіону

Обидва заклади надають важливого значення інтернаціоналізації, але підходи дещо різняться. Якщо Національний університет біоресурсів і природокористування України робить акцент на створенні спільних магістерських програм з університетами Вишеградської групи та розширенні англомовних дисциплін, то Херсонський державний аграрно-економічний університет фокусується на розвитку академічної мобільності та залученні іноземних експертів для підвищення якості освітніх програм. Крім того, ХДАЕУ приділяє більше уваги створенню інноваційних освітніх проєктів, таких як Cyber school та бізнес-школа, які сприяють практичній підготовці студентів.

Фінансові стратегії цих закладів вищої освіти також мають суттєві відмінності. НУБіП, спираючись на статус дослідницького університету, планує значно збільшити частку спеціального фонду за рахунок наукової діяльності. Натомість ХДАЕУ більше зосереджений на диверсифікації джерел фінансування та залученні інвестицій для відновлення матеріально-технічної бази.

Також, варто зазначити, що обидва заклади фокусуються на розвитку студентського самоврядування та виховної роботи. Однак, з огляду на воєнні події, Херсонський ЗВО робить більший акцент на патріотичному вихованні та психологічній підтримці студентів.  

Щодо корпоративної культури, то Національний університет біоресурсів і природокористування України зосереджується на розвитку академічних традицій та зміцненні міжнародного іміджу університету, тоді як в ХДАЕУ, більше уваги приділялося формуванню нової корпоративної культури та відновленню впізнаваності закладу.

Попри відмінності в пріоритетах, Херсонський державний аграрно-економічний університет має власні конкурентні переваги, наприклад,  глибоке розуміння потреб регіонального агробізнесу та сформовані наукові школи. Однак, навіть після деокупації Херсона та повернення університету в рідне місто, відновлення інфраструктури та людського капіталу буде складним та тривалим процесом.

Саме тому постає необхідність розробки чіткого плану вдосконалення ХДАЕУ на 2025-2026 роки, який враховуватиме як наявні досягнення, так і виклики, які стоять перед новими можливостями для розвитку.

1. Розвиток контингенту та якості освіту.

ЗВО варто замислитися про збільшення контингенту студентів денної форми навчання до понад 1000 та загальної кількості здобувачів освіти понад 3000. Серед пріоритетів – формування оптимальних за розміром академічних груп, що забезпечить індивідуальний підхід до кожного студента та високу якість підготовки. Важливим напрямком є активізація наукової діяльності через публікації у провідних міжнародних виданнях (Scopus та Web of Science = 100), успішну участь студентів у всеукраїнських олімпіадах та конкурсах наукових робіт (20+), реалізацію масштабних дослідницьких проектів – все це сприятиме зміцненню наукового авторитету університету. А вирішальним конкурентоспроможним кроком стане розвиток системи довузівської підготовки – створення підготовчих курсів, проведення предметних олімпіад, організація літніх шкіл для старшокласників.

Для успішної інтеграції в європейський освітній простір, до якої прагне ХДАЕУ, необхідна підготовка конкурентоспроможних фахівців, здатних відповідати викликам сучасного ринку праці. Досягнення цієї мети вимагає впровадження нових освітніх програм, що відповідатимуть актуальним потребам аграрного сектора, а також активного залучення студентів до наукових досліджень як з Херсонщини, так і з інших областей.

2 Модернізація освітнього процесу.

Ключовим пріоритетом розвитку ХДАЕУ на найближчу перспективу має стати системне оновлення змісту та методів навчання. Спираючись на успішний досвід впровадження дуальної освіти на агрономічному та економічному факультетах, цю практику варто масштабувати на всі спеціальності. Для організації виробничого навчання і стажування студентів доцільно розширити мережу підприємств-партнерів, насамперед за рахунок провідних агрохолдингів та фермерських господарств Херсонської, Миколаївської, Одеської областей – регіонів, де ХДАЕУ має потужний вплив і авторитет.

Окрему увагу слід приділити масштабуванню програми агроінтернатури. Цей інноваційний освітній проєкт, ініційований понад 5 років тому, вже довів свою ефективність, забезпечивши відмінні результати працевлаштування випускників агрономічних спеціальностей. Тепер його варто поширити на здобувачів інших галузей підготовки – як задля посилення їх практичних компетентностей, так і для поліпшення іміджу ХДАЕУ в очах роботодавців.

В освітньому процесі необхідно зберегти фокус і на розвитку успішних проєктів, що формують у студентів лідерські якості, підприємницьке мислення, інноваційність. Школа аграрного лідера, що функціонує в університеті, має всі підстави для розширення й залучення більшої кількості амбітної молоді. Перспективними напрямами також вбачаються реалізовані в ХДАЕУ перші в Україні освітні стартапи з формування цифрових компетентностей та економічної грамотності здобувачів – Cyber School та «Школа економіки». Їх доцільно наповнити новими програмами та масштабувати на інші спеціальності.

3.Запровадження нових спеціальностей та освітніх програм.

Для посилення позицій на ринку освітніх послуг важливо оперативно реагувати на динамічні зміни в аграрному секторі і суміжних галузях. ХДАЕУ має всі можливості для розширення спектру підготовки фахівців відповідно до сучасних трендів і потреб економіки.

Важливим напрямком диверсифікації освітніх програм є впровадження спеціальностей, орієнтованих на глобальні тренди сталого розвитку. Це включає такі перспективні напрямки, як органічне землеробство, вирощування нішевих культур, еколого-економічні аспекти природокористування та біоенергетика. Зокрема, екологічний факультет ХДАЕУ вже має успішний досвід впровадження інноваційної освітньої програми «Екологічний контроль та аудит», яка може стати фундаментом для розроблення нових спеціалізацій – з екологічного менеджменту, комплексного управління відходами та інших актуальних напрямків.

Не менш перспективним є напрямок підготовки фахівців у сфері сучасних біотехнологій – генна інженерія, передові клітинні технології, розробка біопрепаратів для захисту рослин і підвищення родючості ґрунтів. Біолого-технологічний факультет ХДАЕУ має унікальну можливість розвивати цей напрямок через тісну співпрацю з провідними селекційно-генетичними установами НААН України, що забезпечить високу якість прикладних освітніх програм та їх відповідність сучасним науковим стандартам.

4. Інтенсифікація науково-дослідної діяльності.

Пріоритетом для університету має стати встановлення партнерських відносин у сфері досліджень та розробок з бізнес-середовищем. Виробничі компанії, зокрема великі агрохолдинги, зацікавлені у вкладенні коштів у наукові центри, які здатні розробляти та комерціалізувати інноваційні технології для аграрного сектору. У зв'язку з цим, доцільно створити на кожному факультеті ХДАЕУ проблемні науково-дослідні лабораторії (НДЛ), які займатимуться вивченням найбільш актуальних для регіону питань, таких як ресурсозберігаючі технології зрошуваного землеробства, органічні системи захисту рослин, методи підвищення посухостійкості сортів, а також розвиток зеленої економіки. Важливо, щоб фінансова підтримка створення таких лабораторій забезпечувалася бізнес-партнерами.

5.Подальша інтернаціоналізація діяльності.

Для зміцнення конкурентних позицій ХДАЕУ на вітчизняному і міжнародному ринках освітніх послуг важливо інтенсифікувати євроінтеграційний вектор, нарощувати присутність у європейському освітньому просторі.

Орієнтиром для ХДАЕУ є досвід НУБіП, визнаного лідера серед аграрних ЗВО України за кількістю іноземних студентів, укладених угод про співпрацю, реалізованих проєктів. Декілька років тому, попри карантинні обмеження, там здобували освіту близько 1000 іноземців з більш ніж 50 країн. Залучення контингенту студентів з-за кордону не лише диверсифікує джерела фінансування ЗВО, а й сприяє формуванню сучасної корпоративної культури, навичок міжкультурної комунікації у викладачів і студентів.

Для підвищення привабливості Херсонського державного аграрно-економічного університету, потрібно розширити кількість англомовних програм бакалаврського й особливо магістерського рівнів. Реклама цих освітніх продуктів на таргетованих освітніх онлайн-ресурсах (Studyportals, Keystone) та регулярна участь у відповідних спеціалізованих виставках дасть змогу залучити додатковий контингент студентів.

Другий складник інтернаціоналізації – участь студентів і науково-педагогічних працівників (НПП) у програмах кредитної мобільності, насамперед Erasmus+. На найближчі роки варто поставити за мету щорічно відряджати до іноземних партнерів не менше 5% здобувачів та 10% НПП.

6.Посилення профорієнтаційної роботи.

Несприятливі демографічні тенденції, зростання освітньої міграції, запровадження індикативної вартості навчання за контрактом об'єктивно загострюють конкуренцію між університетами за абітурієнта. Тож лише активна роз'яснювальна кампанія у поєднанні з підвищенням якості підготовки фахівців у ХДАЕУ здатні забезпечити набір студентів.

Перш за все, варто оновити концепцію профорієнтаційної діяльності, зробивши її максимально адресною і таргетованою. При виборі цільових аудиторій доцільно орієнтуватися на специфіку аграрних спеціальностей ХДАЕУ, його конкурентні переваги та особливості регіонального аграрного сектору.

Ключовим елементом стратегії має стати використання сучасних комунікативних та цифрових технологій. Це включає таргетовану рекламу в соціальних мережах, створення привабливого контенту про студентське життя, демонстрацію успішних кар'єрних траєкторій випускників.

Перспективним напрямком є поглиблення партнерства з професійно-технічними навчальними закладами, сільськогосподарськими підприємствами та об'єднаними територіальними громадами. Такі взаємодії дозволять не лише залучити абітурієнтів, але й забезпечити їм якісну практичну підготовку та подальше працевлаштування.

Висновки та перспективи подальшого розвитку

Підсумовуючи, слід зазначити, що Херсонський державний аграрно-економічний університет, незважаючи на численні виклики, з якими він стикається, має значні перспективи для подальшого розвитку. Його історія, що налічує понад 150 років, свідчить про міцний фундамент, який дозволяє сподіватися на успішну адаптацію до нових умов аграрного сектору.

Важливою частиною майбутнього університету стане реалізація ініціатив, які допоможуть подолати існуючі труднощі. Серед основних напрямків, що потребують уваги, є модернізація освітніх програм, яка забезпечить відповідність навчання сучасним вимогам ринку праці. Впровадження нових спеціальностей, що відповідають глобальним тенденціям сталого розвитку аграрної сфери, також підвищить конкурентоспроможність університету.

Крім того, активізація наукової діяльності та укріплення співпраці з бізнесом відкриють нові можливості для комерціалізації наукових розробок. Це, в свою чергу, позитивно вплине на матеріально-технічну базу університету. Інтернаціоналізація освітнього процесу, зокрема залучення іноземних студентів і партнерів, створить нові шляхи для обміну досвідом та знаннями.

Не менш важливою є профорієнтаційна робота, яка дозволить залучити більше абітурієнтів і зміцнити імідж університету як надійного освітнього закладу. Використання сучасних комунікаційних технологій та активна взаємодія з місцевими аграрними підприємствами сприятимуть формуванню позитивного образу університету серед молоді.

Таким чином, завдяки комплексному підходу до вирішення поставлених завдань, Херсонський державний аграрно-економічний університет має всі шанси стати важливим осередком аграрної освіти в Україні. Успішне втілення визначених стратегій забезпечить ЗВО гідне місце в національному освітньому просторі та стане вагомим чинником соціально-економічного розвитку регіону.

Додаток 1.

Стратегічна матриця розвитку ХДАЕУ на 2025-2026 роки

Робота виконана у рамках конкурсу «Мотивація нескорених 3.0», що проходить у межах соціального проєкту «Scholarship в Україні». Організаторами Конкурсу є «Scholarship в Україні» за сприяння Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (https://bahatolaikiv.com.ua/scholarship.html)