4 квітня відбулося засідання Науково-технічної ради Нижньодністровського національного природного парку, до складу якої входять і викладачі кафедри екології та сталого розвитку ім. професора Ю.В.Пилипенка ХДАЕУ. На порядку денному розглядався ряд важливих питань наукового характеру та аналіз системи управління природними екосистемами Нижньодністровського національного природного парку в умовах сьогодення (політика, стратегії та дії, спрямовані на вирішення конкретних питань, задоволення потреб чи усунення проблем, зміни в системі управління, інституційні, правові, технічні та економічні зміни).

З доповіддю про стан НПП та особливості необхідність проведення інвентаризації парку виступив директор  Кротов Сергій Анатолійович і  зазначив, що основною метою на сьогодні є збереження біорізноманіття парку та захист його від негативного впливу антропогенного чинника.

Флора НПП складається з плаваючої рослинності, очерету та заплавного лісу, що підтримує різні види рослин, які перебувають під загрозою зникнення. Крім того, це важливий район для водяних птахів у всі сезони, з міжнародно важливою чисельністю розмноження, а також зимуючими  тут понад 50 000 птахів. Необхідна розробка науково обґрунтованих комплексних заходів щодо мінімізації впливу негативних факторів, а також підходів до їх раціональне використання корисних властивостей  водно-болотних угідь,  їх збереження та  відновлення.  Членами науково-технічної ради було відзначено процеси забруднення і деградації природно-ландшафтних комплексів   Нижньодністровського НПП, що пов’язані з сільськогосподарською та рекреаційно-туристичною  діяльністю, впливом місцевого населення, а також з процесами  евтрофікації водних об’єктів.

Директор НПП Кротов С.А. наголосив, що на природно-ландшафтні  комплекси даної території негативно впливають:  осушення територій для сільського господарства та будівництва; автомагістраль і автотранспортні потоки;   забруднення поверхневих вод  та ґрунтово-рослинного покриву; надмірний вилов  риби та нещадна експлуатація інших біологічних ресурсів;   інтродукції  окремих видів флори та фауни; регіональні кліматичні зміни. Наприклад, починаючи з середини минулого сторіччя антропогенні фактори стали головними чинниками впливу на іхтіофауну басейну Дністра, а саме: будівництво Дубосарського водосховища та Дністровськой ГЄС та пов’язане с цим зміна природного режиму паводків; вилучення значних площ пойми Дністра під сільськогосподарські угіддя та ставки для риборозведення; інтенсивний промисел риби та зростання пресу рибалок любителів; інтродукція нових виді риб. Близькість Одеської промислово-міської агломерації і доступність сприяють формуванню неорганізованим формам рекреації і відпочинку,  що зумовлює засмічення території НПП.

У зв’язку з цим директор НПП наголосив на необхідності розробки комплексу заходів щодо мінімізації  негативного впливу перелічених негативних факторів антропогенного впливу.

Автор: доцент Алмашова В.С. 8 квітня 2024 року