Правила написання резюме

Резюме – один із найефективніших інструментів пошуку роботи. Це короткий виклад найбільш важливих для потенційного роботодавця фактів біографії кандидата на посаду, пов'язаних із досвідом роботи, вміннями, навичками й знаннями. На прочитання резюме здебільшого витрачають не більше 1–2 хвилин, тому дуже важливо відразу привернути увагу роботодавця, зацікавити його й спонукати призначити співбесіду. При створенні резюме потрібно пам'ятати про те, що воно стане візитівкою кандидата, що виділятиме його з усього потоку потенційних претендентів на відповідну посаду.

Структура резюме

Резюме, як правило, необхідно розмістити на 1-2 сторінках. Воно включає такі блоки:

Контактна інформація

1) Ім'я й прізвище (по батькові можна не зазначати).

2) Адреса (повністю, включно з індексом поштового відділення).

3) Телефон (домашній, контактний, робочий із кодом міста; робочий телефон треба вказувати лише в тому випадку, якщо у кандидата є можливість вільно спілкуватися на робочому місці).

4) Адреса електронної пошти.

Мета (обрана вакансія): коротка інформація щодо того, яку посаду кандидат хоче отримати й чому саме претендує на неї (не більше 6 рядків, а краще 2-3). Якщо резюме створене для конкретної вакансії, то замість мети необхідно написати назву або код цієї вакансії. Якщо кандидат має кілька різних цілей, можна скласти два-три варіанти резюме. Краще зробити декілька сфокусованих на різних аспектах резюме, ніж одне загальне.

Кваліфікація. Необхідно коротко вказати найбільш важливу для потенційного роботодавця інформацію про професійні навички, сильні сторони й досягнення кандидата.

Досвід роботи требавказувати у зворотному хронологічному порядку (спочатку зазначають останнє місце роботи). Це найважливіший блок резюме, у якому описують професійний досвід (як правило, за останні 10 років) за схемою:

а) назва компанії;

б) напрям діяльності компанії;

в) терміни роботи;

г) посада;

ґ) посадові обов'язки;

д) професійні навички й досягнення.

Під час опису досягнень бажано використовувати дієслова дії, такі як розвивав, заощадив, досягнув, підвищив, збільшив або скоротив.

Освіта. Чим більше пройшло часу після закінчення навчального закладу, тим менше місця цей пункт повинен займати в резюме. Можна повідомити про нагороди, підкреслити ті вивчені дисципліни, які відповідають обраній посаді. Також варто згадати про додаткову освіту: курси, семінари, тренінги, стажування тощо.

Додаткова інформація: володіння іноземними мовами й комп'ютерними програмами, наявність прав водія, членство в професійних організаціях тощо (хобі варто згадувати тільки в тому випадку, якщо воно пов'язане з бажаною роботою).

Рекомендації. Бажано вказати можливість надання рекомендацій.

При складанні резюме варто пам'ятати про такі принципи:

1) структурованість. Уся інформація в резюме має викладатися в певній послідовності й відповідати обраній формі;

2) вибірковість. Обмірковуючи інформацію для резюме, насамперед необхідно визначити його мету, тобто вирішити, на яку посаду претендує кандидат. Треба проаналізувати професійний досвід і вибрати з нього тільки те, що чітко відповідає встановленій меті;

3) об'єктивність. Описуючи досвід і навички, важливо бути реалістичним і об'єктивним, готовим обґрунтувати все, що вказано в резюме;

4) стислість. Обсяг резюме не повинен перевищувати двох сторінок, тому інформацію необхідно викладати коротко, наголошуючи на найбільш важливих для роботодавця моментах.

5) конкретність. Потрібно бути гранично конкретним у виборі формулювань.

Правила написання супровідного листа

Супровідний лист до резюме є додатковим документом, який кандидати на роботу використовують для представлення своїх намірів та мотивації. Він слугує засобом комунікації між кандидатом і потенційним роботодавцем, дає змогу глибше розкрити професійні навички та особисті якості.

Зазвичай супровідний лист до резюме складають у вільній формі, проте існують певні стандарти його написання. Він повинен бути лаконічним – не більше однієї сторінки. Його основна мета – зацікавити роботодавця кандидатом та продемонструвати, чому саме ця особа є найкращим претендентом на запропоновану вакансію.

У супровідному листі кандидат може розкрити інформацію, яка не увійшла до резюме або вимагає додаткових пояснень. Також цей лист може містити інформацію про те, як кандидат дізнався про вакансію, його мотивацію щодо роботи саме в цій компанії, а також висвітлювати ключові моменти кар’єри чи освіти, які є релевантними для вакансії.

У супровідному листі виступають дві сторони: кандидат, який шукає роботу, та потенційний роботодавець. Кандидат є автором листа, в той час як роботодавець є його адресатом.

Супровідний лист повинен бути оформлений у діловому стилі. Важливо використовувати коректну форму звертання, вітання та підпис. Лист повинен бути грамотно структурованим: містити вступ, основну частину та висновок. Важливо також переконатися, що в листі немає граматичних або орфографічних помилок.

Супровідний лист складає сам кандидат, оскільки він є його особистим зверненням до роботодавця. Цей лист дозволяє кандидату більше розповісти про себе, показати свої навички, досвід та мотивацію і тим самим збільшити шанси на успішне працевлаштування.

При написанні супровідного листа важливо пам’ятати правила:

1. Персоналізуйте свій лист. Не надсилайте той самий лист усім потенційним роботодавцям.

2. Не перехвалюйте себе. Будьте реалістичні у своїх твердженнях.

3. Зосередьтеся на своїх сильних сторонах. Виділіть ті навички та досвід, які є найбільш релевантними для вакансії, на яку ви претендуєте.

4. Перевірте свій лист на помилки. Перш ніж надіслати лист, переконайтеся, що він написаний грамотно.

Супровідний лист до резюме не регулюється жодними конкретними законами України, оскільки це не юридичний документ, а засіб комунікації між кандидатом і потенційним роботодавцем. Утім, його структура та зміст повинні відповідати загальним нормам ділового листування.