31 березня 2023 року на конференц-платформі Zoom відбулося засідання наукового гуртка «Захист і карантин рослин», у якому прийняли участь викладачі кафедри ботаніки та захисту рослин, здобувачі вищої освіти агрономічного факультету й майбутні абітурієнти Херсонського державного аграрно-економічного університету – учні Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №27 з поглибленим вивченням інформатики та іноземних мов Херсонської міської ради та Херсонського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І ступеня – спеціалізована школа ІІ ступеня – колегіум» №51 Херсонської міської ради.

Кандидат с.-г. наук, доцент Мринський І.М. представив до уваги присутніх презентацію за актуальною темою: «Бджоли та пестициди – як знайти компроміс?». На сьогоднішній день вирішення питання збереження природного біорізноманіття, у т.ч. корисної ентомофауни, є однією з глобальних цілей Європейського зеленого курсу «Green deal». Доповідач наголосив на тому, що основними причинами отруєння бджіл є безвідповідальна сільськогосподарська діяльність агровиробників, які несвоєчасно попереджують пасічників про термін, місце та спосіб внесення хімічних препаратів, неправильно обирають інсектициди для контролю шкідників на перехреснозапильних культурах та не враховують їх токсичність на комах-запилювачів. До того ж присутніх ознайомлено із законодавчими та нормативними документами, які регулюють сільськогосподарську виробничу діяльність у частині застосування хімічних засобів захисту рослин (стаття 37 Закону України «Про бджільництво»).

Професор Марковська О.Є. повідомила про те, що за обсягом виробництва меду Україна посідає перше місце у Європі та п'яте у світі, а також звернула увагу, що починаючи з 2005 року у світі відбулося різке зменшення популяції бджіл (на окремих пасіках ці втрати становили (30-70%). Крім пестицидів, чинниками, що знижують чисельність популяції бджіл, є збудники хвороб, інвазійні кліщі, зміни клімату тощо. Вченими доведено, що імунітет бджіл залежить від біорізноманіття рослин, якого бракує на великих сільськогосподарських угіддях. Серед культурної та природної флори України 850 видів і форм рослин є медоносами.

Керівник гуртка – асистент кафедри ботаніки та захисту рослин, здобувач вищої освіти ступеня доктора філософії четвертого року навчання ОНП «Агрономія» Стеценко І.І., підготувала доповідь на тему: «Медоносні властивості рослин роду Lavandula L.». Лавандові поля дають сумарно біля 300 тис. т світового виробництва меду. Крім відмінних смакових якостей, лавандовий мед цінують як антисептичний, анаболічний, потогінний засіб, саме тому цей мед лідирує як сировина для фармацевтичної індустрії. За сприятливих умов і масового цвітіння рослин роду Lavandula L. одна бджолосім’я за день збирає 3-4 кг нектару, а медопродуктивність становить 70-100 кг/га.

Учасникам зустрічі були надані корисні посилання на методичні матеріали «Заходи профілактики отруєння бджіл» від Міністерства аграрної політики та продовольства України: https://minagro.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/prezentatsiini-materiali-po-zakhodam-profilaktiki-otruennya-bdzhil.pdf, а також запрошення до участі у Всесвітньому дні бджіл 2023 в Україні https://ucci.org.ua/events/forums-and-conferences/2023-world-bee-day-events-in-ukraine-1. 

Автори: Олена МАРКОВСЬКА, Ірина СТЕЦЕНКО