Ахатини відносяться до підцарства справжні багатоклітинні, білатерального розділу, підрозділу первинноротих, тип молюски.

Тип молюсків нараховує більше 130 тис видів - їх представники населяють як наземні території так і солоні та прісні водойми річок, морів та океанів.

Сьогодні в перспективній аквакультурі серед молюсків класу черевоногих найбільш популярна родина стебельчастоокі, ця родина включає в себе 30 тис видів наземних молюсків.

Зупинимо нашу увагу на детальному розгляді Ахатини гігантської (Achatina fulica), також можна зустріти його під назвою гігантський африканський равлик. Цей вид може досягали розмірів за вдовжки до 40 см, та ваги в 450 грамів, але в природі, в домашній умовах дорослі особини досягають 15-18 см. Оптимальна температура для активного існування молюска складає 22-26℃, при температурі 2-8℃ впадає в сплячку. Ведуть переважно нічний спосіб життя. Ахатини- гермафродити, тобто вони мають як жіночі так і чоловічі статеві органи. Харчуються стебельчастоокі переважно зеленими частинами рослин та плодами, проте для побудови та укріплення раковини важливо щоб в раціоні був присутній кальцій. У природі равлик поїдає вапняні породи, шкаралупу яєць, крейду чи навіть раковину мертвих родичів. Ахатини потребують 18-19% білка, отримують вони його з фруктами та овочами, але трапляються випадки поїдання не лише гамарусів, а навіть представників свого виду.

Розповсюджені в тропічних і субтропічних країнах. В США, Японії та Австралії є сільськогосподарським шкідником. В Європі, зокрема в Україні акліматизації не підлягає. В Україні ахатини частіше використовують в косметичних напрямках, та тримають як домашнього улюбленця, проте наприклад в Африці їх вирощують на спеціальних фермах і широко використовую в кулінарії. Відомо, що в 100 г м’яса равлика міститься 70% білка, 10% жирів та 20% вуглеводів.

Залишається одна проблема, за наших умов цього равлика неможливо вирощувати, проте можливо відкрити равликову ферму, створити всі умови для штучного вирощування Ахатини гігантської. Саме тому на базі ХДАЕУ в науково-дослідній лабораторії кафедри водних біоресурсів та аквакультури було покладено перші кроки до розведення майбутнього конкурента виноградному равлику. Тож сподіваємось, що на столах українців в недалекому майбутньому з’являться страви з цього делікатесу.

Автори: Співробітники кафедри водних біоресурсів та аквакультури Кольцова Анастасія, Цуркан Людмила. (22.02.2022 р.)