У Всесвітній день боротьби з опустелення та посухою (відзначається щороку 17 червня), необхідно відзначити, що найбільш потужними факторами деструкції ландшафтів, причиною зниження родючості ґрунтів і порушення продовольчої безпеки України є водна та вітрова ерозії. Близько 13,3 млн га (31,3%) сільськогосподарських земель , у т.ч. 32,6% (10,6 млн га) ріллі, постійно зазнають негативного впливу водної ерозії. Землі із середньо- та сильнозмитим ступенем ґрунтів складають 4,5 млн га (13,8% ріллі), із них 1,5% повністю втратили гумусовий горизонт. Вітровій ерозії систематично піддається 18,5% ріллі, пиловим бурям – 61,5%. Щорічне зростання площ еродованої ріллі загалом в Україні сягає 60−80 тис. га. Світовою науковою спільнотою розроблено дієві адаптивні природоохоронні механізми щодо запобігання інтенсивних масштабних проявів ерозійних процесів. Одним із напрямів є впровадження агролісомеліоративних заходів, які мають важливе значення для поліпшення мікрокліматичних умов, снігозатримання, запобігання ерозії ґрунтів, підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Відповідним вмінням та навичкам розробки протиерозійних територіальних проєктів навчають здобувачів вищої освіти спеціальностей 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища» у Херсонському державному аграрно-економічному університеті. Студенти-екологи проводять інвентаризацію лісосмуг, фіксують метричні характеристики та визначають конструкції лісових смуг, класи стану (якості) та особливості насаджень, здійснюють їх лісівничо-меліоративну оцінку, встановлюють рівень екологічних послуг та проєктують просторове розміщення лісосмуг із застосуванням ГІС-технологій на основі принципів адаптивно-ландшафтної протиерозійної організації територій.

Екологом бути цікаво, сучасно та круто!

Автор: Бреус Д.С., доцент кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка (17.06.2021)